Розділ 6. До повернення

На сімнадцятий день Леон вийшов із Марком після ранкового зв’язку. Даніель стояв при воротах, перевіряв, чи не заважає ремінь ящика проходу. Ящик узяв Леон, не подав йому через звичку.

— Це для нашої зміни, — сказав кур’єр. — Повернемо разом із собою.

Даніель відступив. На районному пункті Бен з Адою вже виконували свої ранкові години. Софія прийняла домашні проходи, Емма завершила його щоденний догляд. Від вечора він спав без викликів і не запускав навичок; особистий заряд залишався повним, рука потребувала тієї самої обережності.

Марк перед виходом показав час повернення. Піша дорога, перевірена постом, знову потребувала до півтори години в один бік. Зміну 10:30–14:30 не скорочували на дорогу й не робили довшою, щоб виправдати сам похід. О пів на сьому він мав відповісти дочці з дому, а якщо маршрут затримається — лишити місце й новий час через дорослий пост.

Тео прийшов об 11:20, після ранкового контрольного виклику. Павел поставив перед ним A та її зарядник. Даніель поклав поруч запис строку, який читав шість днів тому. Власник оглянув апарат після аварійного рейсу, підключив провід до перевіреного живлення. Гніздо трималося, рація відповіла.

— Завтра до полудня, — сказав Тео. — Ти ще збираєшся їхати?

— Вони їдуть рано, — відповів Даніель. — Я лишаюся й поверну тобі обидві речі. Навіть якщо службова видача затримається.

— Добре. Зарядник підпиши окремо, щоб не принести з коробкою чужих.

Павел прив’язав до нього невелику бирку. Тео перевірив номер і пішов на свій пост. Увечері вони ще мали зробити звичайний другий контроль. Нові рації не виправдовували пропуску останнього дня старого договору.

Софія дочекалася відповіді про групу після своєї домашньої передачі. Даніель сидів за сусіднім столом і чув лише її запитання: який район оглянули, хто підтвердив, чи були імена. Вона записала нову відповідь, не показала весь аркуш йому. Попросила Павела зберегти час наступного сеансу.

— Завтра я на районній роботі, — сказала. — Після четвертої зможу прийняти уточнення. Не записуй раніше.

Павел змінив годину. Даніель не попросив її пересунути заради їхнього раннього транспорту.

Марк із Леоном повернулися після четвертої. Майстер двору підтвердив вісім клінічних годин і виконану частину: напрямна вже стояла на звичайних кріпленнях, захисний кожух лишався відкритим до останньої перевірки. Вони не увімкнули центральне підсилення й не робили тесту новим картриджем. Марк привіз копію місцевого відключення та приймання першого вузла звичайної техніки.

Леон зняв сумку й ліг на мат на кілька хвилин. Даніель приніс йому миску до краю, не ставив на грудну клітку чи між черевиками. Кур’єр підвівся на лікоть.

— Я не настільки поламаний.

— Я просто не знайшов вільного стола.

Леон посунув свою торбу й сів. Марк попросив Ніну лишити їм ранковий пакунок біля виходу, не розкладати тарілки о четвертій. На клінічній зміні з шостої до десятої працюватимуть удвох; додаткового третього в табелі не було.

Даніель прочитав підписи майстра. Перші два дні дали шістнадцять годин, до виконання лишалося вісім. Він міг дивитися на цей аркуш без потреби доводити, що сам виконав найбільшу частину. Марк попросив передати йому чистий конверт, поклав свою копію всередину.

Павел приніс інше підтвердження о 16:40. Служба продовжила операторський наряд до сорок п’ятого дня, до дев’ятої ранку. Рене й Олівер особисто підтвердили свої відтинки — 09:00–21:00 та 21:00–09:00, передавання ключа й журналу. Караул мав окреме продовження на ті самі зовнішні входи; його не включили в домашні або клінічні години.

Даніель попросив записати, що за відсутності наступника дію не вважають продовженою однією печаткою. Павел уже отримав таку відповідь від поста. Рене лишалася при панелі, її не возили в клініку для підпису.

О 17:45 Даніель відповів Тео на вечірній контроль; домовилися про ранкове повернення до його стола. Марк о 18:30 розмовляв із Люсі. Даніель спершу пішов до дверей, щоб не слухати все, але дівчина попросила передати йому привіт. Він повернувся на кілька кроків.

— Передали, — сказав у бік апарата.

— Тоді перестань стояти за дверима, наче тебе там карають, — відповіла вона.

Марк посміхнувся, притримуючи рацію. Люсі розповіла про листок, який обіцяла раніше: він розгорнувся, але не там, де вона чекала. Міріам переставила горщик вище, й тепер його видно з коридору. Вона не просила батька залишити ремонт; сказала, коли завтра зможе відповісти.

— Буду вже на західній зміні, — сказав Марк. — О пів на дев’яту через ваш дорослий пост. Після десятої їду назад із Розою.

— Якщо не поїдеш, скажеш звідти.

— Скажу.

Даніель сів поруч на хвилину. Марк не передав йому апарат для обіцянки за себе. Коли сеанс закінчився, поставив чашку сушитися й прибрав інструмент у ранкову сумку.

Роза підтвердила виїзд о 04:30, дозвіл перевіреного маршруту та місце приймання вантажу. Ніна передала їй номер нової районної видачі води на звороті. Та була тут, у східному районному пункті, а не за зламаною рампою водозабору. Транспортний наряд дозволяв забрати триста літрів у перевірену службову тару машини після клініки. Водійка повторила обмеження вантажу, яке читали на її рамі; коробки мали стояти окремо від води.

Після останнього сеансу Марк і Леон лягли о двадцятій. Ніхто не розбудив їх для нічного домашнього нагляду. Даніель лишив на краю столу час наступної передачі, потім пішов до власного мата. Воду за день звели до двохсот шістдесяти семи літрів, їжу — до ста тридцяти восьми порцій. Обидві районні пари Бена й Ади дали свої вісім годин. Разом після початкових сорока було ще шістнадцять виконаних районних, окремо шістнадцять клінічних.

До четвертої ранку Марк і Леон проспали вісім годин. Даніель прокинувся о 04:15: від десятої вечора його теж не будили. О 04:30 він почув, як вони вийшли до Розиної машини. Лише двоє з домашніх їхали на роботу; він лишався вдома. Павела не будили, станція до чергового сеансу стояла біля нічної Емми. Пакунок містив чотири порції: по сніданку й обіду. Ніна перенесла їх із домашнього запасу, не списала чотири як уже з’їдені.