Після сніданку Калі підійшла до караванників, які збиралися вирушати в дорогу. Вона стримано попрощалася, пояснивши, що вирішила не продовжувати шлях з ними і повертається до Сховища 17. Караванники ввічливо попрощалися з нею, побажавши удачі, і не стали ставити зайвих питань. Калі відчула полегшення, коли вони пішли, і повернулася до Дрейка. Настав час було повертатися до Сховища 17.
Дрейк посадив Калі на коня, сам сів ззаду, і вони, не кваплячись, попрямували в поселення біля сховища, до хазяїна бару, де він узяв коня. Він з вдячністю віддав тварину старому чоловікові, який посміхнувся, бачачи, як Дрейк з Калі нарешті знайшли спільну мову.
— Ось повернув її, як і обіцяв, — сказав Дрейк, передаючи поводи хазяїну бару.
— Я ж казав, що не все втрачено, — відповів старий із усмішкою. — Завжди радий допомогти.
Дрейк подякував йому ще раз і, кивнувши Калі, подався до бару, де вони сіли за стіл. Вони випили по склянці віскі, розслабляючись, і замовили вечерю. Було не так весело, як у минулому, але все ж таки в атмосфері бару панувало якесь тепло. Дрейк помітив, що Калі теж трохи розслабилася, хоча її обличчя все ще залишалося трохи настороженим.
— Давай просто відпочинемо, — сказав Дрейк, дивлячись на її обличчя, що приховувало всі внутрішні переживання. — Завтра ми вже будемо у Сховищі. Все буде гаразд.
Калі кивнула, вдячно усміхнувшись, і вони доїли вечерю в мовчанні, після чого попрямували до готелю. Дрейк, знаючи, що Калі більше не втече, нарешті заспокоївся. Він ліг у своє ліжко в номері, вже без будь-яких страхів, і заснув глибоким, спокійним сном.
Калі ж вирушила у свій номер, не відчуваючи того напруження, що відчувала раніше. Все було не так просто, але вона відчувала, що зробила правильний вибір. Перед тим як заснути, Калі довго лежала в темряві, прислухаючись до звуків ночі, що долинали з-за вікна. Вона заплющила очі, намагаючись знайти хоча б трохи спокою у своєму неспокійному розумі. Думки крутилися навколо Дрейка та всього, що сталося за останні кілька днів. Вона все ще не могла до кінця повірити, що він справді залишився поряд. Ввечері її почуття були змішаними: з одного боку, вона відчувала полегшення, що не треба більше ховатися і тікати від своїх власних сумнівів, але з іншого — її страх перед близькістю та вразливістю знову опинився на поверхні. Дрейк був поруч, і вона бачила, що йому важливо повернути довіру. Але все це було надто новим і несподіваним. Вона боялася, що знову виявиться вразливою, що в якийсь момент знову почуватиметься самотньою, незважаючи на все.
Калі спробувала згадати, як вона відчула себе після їхнього першого поцілунку. Це було в якомусь сенсі правильно, але водночас щось у ній одразу ж стиснулося. Вона неспокійно перевернулася на бік, думаючи, що саме її тягне до Дрейка, що змушує не йти. Він щиро намагався, і вона не могла цього не визнати. Але від чого вона тікала всі ці дні? І чому тепер, коли все трохи заспокоїлося, її страхи все одно лишаються?
«Ти не повинна боятися», — подумала вона, розплющуючи очі, але її серце не погоджувалося. Воно не могло просто забути минулі помилки, минулі втрати. У глибині душі Калі розуміла, що якщо вона не наважиться зробити крок назустріч, все це буде ще однією невдалою спробою уникнути того, що вона насправді хоче.
Але ще було дещо інше: відчуття, що вона не може просто так повірити у свої почуття. Вона не була готова зламатися, якщо все піде не так. Тому, незважаючи на те, що Дрейк був поруч, вона розуміла, що їй потрібен час. Час, щоб усвідомити, чого вона насправді хоче і що для неї важливо. Вона могла б просто сказати йому «так» і все почалося б з місця, де вони зараз знаходяться, але вона не могла дозволити собі так ризикувати.
«Завтра буде новий день і все можна буде переглянути. Але я не готова все вирішувати зараз», — думала Калі, заплющуючи очі, щоб поринути у сон. Вона відчувала, що вибір, який вона зробила, був важливим кроком.
Калі ще деякий час лежала в тиші, розмірковуючи про те, що буде далі, але в якийсь момент нарешті поринула в сон, знаючи, що наступний день принесе не лише нові випробування, а й нові можливості для їхніх стосунків.