Розділ 7

Дрейку та Калі пощастило: чоловік, що вийшов із тіні, приєднався до них і атакував їх ворогів. Коли бій закінчився, залишивши на підлозі повалені тіла, їхній новий союзник підійшов ближче. Коли він зняв маску, Дрейк одразу впізнав його, здивований несподіваною зустріччю.
— Аароне… — прошепотів він, стискаючи зброю. — Ти живий? Не очікував тебе тут зустріти.
Калі завмерла, її погляд метнувся між ними.
— Ти його знаєш? — спитала вона, її голос звучав насторожено.
Дрейк кивнув, не відриваючи погляду від Аарона.
— Аарон Бішоп. Він був моїм напарником раніше, — відповів Дрейк. — Але потім дещо сталося, і я втратив з ним зв'язок. Не знав, що він ще живий. Цей хлопець вміє знаходити неприємності на свій зад.
— У нас мало часу. Нема коли балакати. Познайомимось потім, — пирхнувши, Аарон озирнувся. — Це сховище — не просто склад. Тут приховані речі, які можуть змінити перебіг історії. Нам слід швидше пройти через систему безпеки.
— Я в курсі, — відповів Дрейк, дивуючись, що Аарон знає про це місце. — Саме тому ми тут.
Аарон коротко кивнув.
— Це лише початок. Якщо ми не знайдемо і не активуємо систему захисту, сюди прийдуть ще. Нам треба поспішити, Дрейку.
Дрейк, Калі та Аарон продовжили свій шлях через темний коридор сховища. Аарон вів їх з упевненістю людини, якій було добре знайоме це місце. Він не поспішав, воліючи йти в тіні, уникаючи непотрібного шуму.
— Ми повинні пройти через систему безпеки, — сказав він, коли вони опинилися перед важкими металевими дверима, що зачинялися на магніти. — Ці двері не просто для захисту від рейдерів. За ними приховано дещо цінне. У мене є код, але нам потрібно потрапити до центрального відсіку. Там все.
— І що там? — спитала Калі, примруживши очі.
Дрейк уважно подивився на Аарона, розуміючи, що він знає про сховище більше, ніж він із Калі.
Аарон коротко посміхнувся.
— Те, що може змінити весь світ. Але я не розповім, доки не переконаємося, що ми в безпеці.
Він підійшов до панелі, вбудованої у стіну, і кілька секунд завантажував дані через свій старий модуль. Двері тихо затремтіли, і нарешті, відкрився невеликий відсік з екранами, що тьмяно світилися.
— Ну ж бо, ходімо, — сказав Аарон. — У нас мало часу.
Вони пройшли до темного приміщення, підсвічуючи собі ліхтариками. Системи безпеки тут явно були застарілими, але все ще діючими, і це не могло не насторожувати.
Раптом пролунав металевий скрегіт і стіна перед ними зрушила, відкриваючи шлях у ще більш похмуру та глибоку частину комплексу. Тут відчувалася тиша. Дивна, гнітюча тиша.
— Ми близькі, — прошепотів Аарон. — Але мені треба кілька хвилин. Потрібно налаштувати системи безпеки так, щоб вони нас не виявили.
Дрейк і Калі залишилися стояти, спостерігаючи за тим, як Аарон працює з панелями, вводячи довгі рядки команд. Все навколо них було вкрите шаром пилу, а в повітрі витала ледь помітна енергія старих технологій.
— Чому ти не розповідав мені раніше? — спитав Дрейк, дивлячись на Аарона. — Чому приховував, що ти знаєш, що тут?
Аарон на мить завмер, потім обернувся і відповів:
— Я не знав, кому можна довіряти. Це місце не для простих шукачів пригод, Дрейку. Я думав, що коли розповім, то майбутнє може опинитися в небезпеці. Але тепер, коли ти тут, я розумію, що не маю іншого виходу.
— Ми всі в одному човні, — додала Калі, її очі не відривалися від екрану, що мерехтів у руках Аарона. — Тобі не треба нічого приховувати. Ми також хочемо змінити майбутнє на краще. Дрейк має пристрій, який може в цьому допомогти.
Аарон кинув погляд на пристрій, що кріпився у Дрейка на поясі.
— «Зірка»? — здивовано перепитав він і, отримавши ствердний кивок від Дрейка, додав: — Можна, звичайно, впоратися і без неї, але з нею буде простіше та швидше. Я давно її шукав, але вона не хотіла йти в мої руки.
— Але її знайшов я. Проте тепер це не має значення, Аароне. Потрібно просто зробити свою справу.
Аарон кивнув, потім знову зайнявся налаштуванням панелі. Він працював швидко, але був настороженим. Час минав, і вони знали, що чим більше часу вони проводять тут, тим більше шансів на те, що їх помітять.

— Готово, — сказав він, вбивши останні команди. — А тепер уважніше. Ми маємо бути готові до всього.
Тільки він закінчив, як коридором пролунав шум кроків. Дрейк і Калі швидко опинилися біля стін, ховаючись за бетонними колонами.
— Сюди, — прошепотів Аарон, ведучи їх у маленький коридор, майже непомітний.
Несподівано двері за ними зачинилися і вони опинилися в невеликому приміщенні з купою техніки. Система управління була складною, і здається, що її запускало щось велике та таємниче.
— Все, ми тут, — сказав Аарон, обмацуючи стіни, потім вимкнув кілька екранів, які могли б видати їхнє місце.
Тим часом Дрейк і Калі обмінялися поглядами. Вони сподівалися, що тепер все вийде і у світу нарешті з'явиться шанс на виживання.
— І що тепер? — спитала Калі, її голос був рівний, але з нього не зникала напруженість.
Аарон обернувся до них.
— Дай мені «Зірку», Дрейку, — Аарон простяг руку до пристрою і Дрейк передав його йому. — Нам потрібно активувати головний протокол. І це… якщо все піде за планом, то ми зможемо зробити наш світ трохи кращим.