ЦІна Сонячного Зайчика
Розділ 2. Випадковий перехожий
Цього морозного дня Настя поверталася з ринку, тримаючи Саті за руку, коли пакет із яблуками порвався. Червоні плоди розкотилися по вологому асфальту. Ден був на роботі, і Настя вже приготувалася збирати їх сама, аж раптом хтось нахилився поруч.
— Дозвольте, — голос був низьким і чистим, як звук кришталю.
Чоловік підняв останнє яблуко й подав їй. Настя підвела очі й заціпеніла. Його очі були неймовірного бурштинового кольору, а обличчя здавалося занадто досконалим для звичайної вулиці.
— Дякую, — зніяковіла вона. — Ви... ви тут живете? Я раніше вас не бачила. — Я завжди десь поруч, Насте, — відповів він. Настя здригнулася: — Звідки ви знаєте моє ім'я? Чоловік ледь помітно усміхнувся, і на мить сонце за його спиною спалахнуло так яскраво, що вона зажмурилася. — Мені здалося, я чув, як ваша донька його вигукнула. Мене звати Дані.
Ввечері, коли Ден повернувся додому, Настя розповіла про дивного зустрічного. — Просто якийсь хлопець, Дані. Але такий дивний... наче він світиться зсередини. Ден засміявся, роззуваючись у коридорі: — Може, якийсь актор на гастролях? Головне, щоб яблука були смачні. Йди-но сюди, я так скучив. Він міцно притиснув її до себе, і Настя відчула звичний запах хвої та поту. Це було реально. Це було безпечно. Але десь на периферії зору їй знову примарився золотистий спалах у вікні.
#151 в Містика/Жахи
#4530 в Любовні романи
#1147 в Любовне фентезі
Відредаговано: 13.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
