Рідний дім

Замість неонових джунглів та пульсуючої біомаси за лобовим склом проступив знайомий, до болю звичний пейзаж: сірий кам'янистий насип, що збігав до розмитого прибою сірого моря, і покинуті ангари колишньої перевалочної бази. Вони повернулися саме туди, звідки починався той злощасний стрибок.

Один за одним оживали датчики і монітори, заливаючи кабіну м’яким, звичним світлом робочих панелей. Стрілки приладів плавними поштовхами поверталися у нульові зони, а на центральному екрані з'явився спокійний рядок системної діагностики без жодних чужорідних спотворень.

Хром із тихим металевим клацанням випустив кігті в підлогу, перевіряючи зчеплення, і звівся на всі чотири лапи. — Ну що, схоже, твої дурнуваті фокуси з тумблером цього разу спрацювали, — прохрипів кіт через мовний модуль, не зводячи червоного ока з приладової панелі. — Ми на місці.

Крупнокаліберна черга з багі рейдерів випалила по гребеню, розтрощивши залишки старого парапета й засипаючи лобове скло броньовика крихтою та пилом.

— Тримаймося лівіше від колії, зараз нас знову почнуть затискати в тиски! — крикнув Твін, різко перекинувши важіль коробки передач і викручуючи кермо вправо, щоб сховатися за широкою кам’яною брилою.

Машина здригнулася від вибуху неподалік, але колеса втрималися на слизькій від вологого піску поверхні. Твін, притиснувшись плечем до вібраційної панелі, стрімко пробіг пальцями по клавішах екстреної діагностики.

— Якщо ми зараз не зіб’ємо їм приціл або не зайдемо до мертвої зони їхніх турелей, то ніякий квантовий стрибок нам більше не знадобиться, — проскреготів кіт через мовний модуль, не зводячи червоного ока з мінливих координат на тактичній карті. — У них налаштований повний радіолокаційний супровід нашого корпусу!

Твін швидко активував автоматичну турель, різко вдаривши долонею по захищеній кришці тумблера на стельовій консолі поруч із сенсорною панеллю.

Ззовні, над броньованим дахом, із гучним металевим ляскотом розгорнулися турелі. Зоі, бліда від незвички й різких маневрів, міцно вчепилася в ручку навігаційного термінала і встигла вивести на центральний екран прицільну сітку.

— Лови їх на виході з віражу! — крикнув Твін, притискаючи плечем дверцята під час чергового поштовху.

Хром тим часом уже закинув лапи на додатковий термінал вогневої підтримки, підсвічуючи червоним лазером сектори обстрілу найближчого багі рейдерів, яке нависло в них на хвості з правого боку.

Зоі відкинула крісло назад, різким рухом звільняючись від ременів безпеки, і єдиним стрибком перемахнула в задню частину броньовика, де на спеціальних магнітних кріпленнях чекав бойовий екзокостюм.

Металеві пластини розвернулися з шипінням пневматики, приймаючи її вагу. Зоі втиснула руки в рукавиці каркаса, а ногами зафіксувала черевики у важких рамах. Екзокостюм ожив, заливаючи внутрішні екрани синім фосфором діагностики, коли вона з силою затягнула наголівник шолома. Шви з клацанням загерметизувалися, відрізаючи її від гуркоту мотора і свисту куль за бортом.

— Підтримую вогонь через люк! — пролунав у загальній радіомережі її голос, змінений цифровими фільтрами шолома.

Масивний верхній люк з гуркотом відкинувся назад, впускаючи в салон солоні бризки та густий запах гару. Екзокостюм Зоі важко піднявся в повний зріст над дахом машини, блокуючись магнітними замками до спеціальної рейки, щоб не вилетіти на першому ж різкому повороті. У її руках уже розгортався важкий карабін, випромінюючи слабке блакитне світло поблизу ствола.

Твін вдарив по гальмах броньовика, скидаючи швидкість перед затяжним поворотом на краю стрімкого обриву, і машина на повній вазі занеслася правим боком, здіймаючи хмари сірого гравію та мокрого піску.

Слідом за ними, не відстаючи ні на метр, вилетіли три легких рейдерських багі. Їхні відкриті корпуси й низька посадка робили їх маневренішими на вузькій дорозі, але проти важкої броні вони мали лише вогневу міць своїх крупнокаліберних турелей. Заднє багі різко вивернуло кермо, намагаючись підрізати броневик із лівого флангу.

— Вони заходять на таран у сліпу зону! — пролунав у внутрішній комунікації металевий голос Хрома. Кіт миттєво перекинув лапу на тумблер бортового прицілу, підсвічуючи ціль на головному екрані.

Зоі в екзокостюмі, міцно закріплена на штурмовій платформі біля верхнього люка, різко вивела вперед важкий ствол карабіна. Її шоломові екрани позначили червоним контуром найближчу ворожу машину, яка вже гарчала двигунами всього за кілька метрів від їхнього заднього крила.

Зоі довершила рух, втиснувши руків'я важкого плазмового карабіна в плечовий упор екзокостюма. Масивна зброя загула, набираючи потужність, а охолоджувальні радіатори на її стволі випустили шиплячі хмари білої пари.

— Тримай їх на прицілі, — кинув через внутрішній зв'язок Твін, утримуючи важкий броньовик на слизькому гранітному гребені.

Шоломові екрани Зоі миттєво підсвітили рухому ціль зеленим контуром балістичного розрахунку. Натискання на спусковий гачок супроводжувалося коротким, глухим поштовхом у плече — і яскравий сліпучо-синій розряд вирвався зі ствола карабіна, розрізаючи сіру імлу просто перед носом головного рейдерського багі.

Ворожа машина різко шатнулася вбік, рятуючись від плазмового згустку, який із шипінням розплавив камінь на узбіччі. Але рейдери не збиралися відступати: друге багі миттєво скористалося маневром побратима і пірнуло в мертву зону під правий бік броньовика, намагаючись затиснути їх біля стрімкого обриву.

Хром із коротким механічним гарчанням клацнув лапою по тумблеру бортового озброєння. — Занадто нахабні для зграї падальників, — проскреготів мовний модуль кота, коли на міні-моніторі засвітився індикатор захоплення цілі. — Зараз влаштуємо їм гарячий прийом.

Твін різко вивернув кермо вліво, навалюючись масивним корпусом штурмовика на багі, щоб збити йому траєкторію, і водночас крикнув у загальну мережу: — Зоі, готуй другий залп, вони зараз спробують заскочити на дах!