Радик нарешті дописав ще один свій твір. Він переслав всі файли своєму видавцеві. Все віщувало успіх. Задоволений, він лежав у ліжку і дрімав. Ну а куди йому спішити? Доки він у мами, доки ще може трохи відпочити. Гарний, погожий день, зроблена робота, цілковита тиша. Ну що ще треба.
На дворі був серпень. Це прекрасна пора для тих, хто ще не встиг відпочити але все ж має намір це зробити.
Радик полежав ще трохи а тоді підвівся і пішов на кухню. Мамина хата була далеко такого класу як він звик жити. Однак, це ані трохи його не засмучувало.
Олена Кирилівна звикла працювати біля хати. Вона любила тварин. І тому в її маленькому господарстві були кролики, кури. Все як і типова українська пенсіонерка.
Так, саме пенсіонерка. Сама Олена цього року подала документи на оформлення і планувала піти на заслужений відпочинок. А ще Радик на день народження мамі порадив поїхати кудись відпочити. Кілька днів вона провела у гарному санаторію. І от вже вчора повернулася назад.
Доки її не було дома, за всім хазяйством доглядала її сусідка тітка Марта, старша жінка, котра жила через паркан.
Радик, щоправда хотів, аби мама поїхала з ним до Америки подивитися як він там живе. Але вона відмовилась. Зрештою, може і на краще.
Враховуючи, стиль життя її сина, не факт, що пані Олена була б тим задоволена. Вона давно хотіла бачити онуків, щоб її син нарешті збудував сім’ю. Але крім своїх романів, зйомок, праці він ні про що по суті не думав. Навіть Віка останнім часом для нього була десь на задньому плані.
«Чому так? – питала себе не одноразово Олена. – Он інші діти уже давно поодружувалися. Мають сім’ї, своїх дітей. А мій син десь весь час… Ну що з того усього йому? Чим він гірший від інших?». І не знаходила відповіді.
Зрештою, ніхто не міг сказати добре це чи поганою. У кожного були свої думки. Але вони не відповідали на ті питання.
А Радик і справді був уже і не молодим та головне не дуже хотів себе зв’язувати сімейними вузами. А куди спішитися йому? І справді – куди? У його віці лише жити – як то часто жартував сам Радик. І в деякій мірі він був правий. Ну для чого йому була зараз дружина. Тим паче яка не будь.
#2085 в Любовні романи
#1011 в Сучасний любовний роман
#197 в Молодіжна проза
кохання біль аварія_дружба, популярність слава біль душі смерть, кохання не купити
Відредаговано: 15.11.2024