Глава 9

Вечоріло. Сонце сідало за горизонт освітлюючи останніми променями небо. На дворі ставало прохолодно після денної спеки. Машина минала перші біг-борди перед самим містом.

Радик повертався від друга зі Львова. Там він гостював два дні. А перед тим ще поїхав до Луцька, подивитися на замок. Ось і повертався з добрим настроєм, враженнями. Наче і відпочивши. Що правда одне було «але». Він вже тиждень був в Україні а це ні разу не бачив Вікі. Після тієї розмови вони так і не бачилися. Обоє горді! Ні. Радик був байдужим до всього. А дівчина не хотіла перша нав’язуватися.

От він минав перші будинки і повернув в центр. Радик любив їздити сам. Тоді найкраще. Ти один. Тихо. Ніхто не вплутує тебе в дурні балачки. В такі моменти мозок відпочиває. Радик чомусь вирішив покататися по вечірньому місту.

За роки тут таки багато змінилося. Виросли нові будинки, щось реставрували, щось розвалили, десь зробили дорогу. Десь новий магазин виріс. З’явилася нова площа з монументом. Все мало помалу змінювалося.

Він просто їздив роздивляючись місто. Нарешті школа. А от тут все те саме. Так ніби нічого не змінилося. Так, ніби дев’яності ще і далі тут ведуть перед. Єдине, що змінилося це оновлений фасад.

Радик зупинився на мить. Так ніби і не було тих років в Києві, в Америці. Так, ніби все це було лише сон. Все якось так наблизилось знову. Але все було лише на якусь мить. В цей самий момент задзвонив телефон. Радик не вірив своїм очам. Це була Віка.

– Алло. – відповів він.

– Ти ще мене пам’ятаєш?

– Що за питання! Чому я маю тебе забути?

– Ти ж не потребуєш мене. Так ніби мене зовсім не має.

– Ти думаєш що говориш! І…

– Скажи де ти?

– В місті. Я…

– Ми могли б зустрітися? Зараз!

– Звісно, що так.

– Де?

– Біля торгового центру.

– Я зараз там буду. Чуєш! Зараз буду. Добре?

– Ok.

«Цікава мала. – подумав Радик. – Вона така наївно закохана в мене. Чи може мій статус? Цікаво, наскільки довго це триматиме. Невже я одружуся з нею. І чому вона вирішила, що я їй потрібен. Це ж повна нісенітниця. Мені за тридцять а їй вісімнадцять. Різниця в чотирнадцять років. Хто я для неї? Брат? Друг? Хлопець? Хто?».