Ціна помилки

1

Радик повернувся додому. Він уже виглядав значно краще аніж вчора. Однак, по очах видно було що він чимось перейнявся. Лео не було. Тільки записка на столі у вітальні говорила про те, що вона покинула його. Він взяв листок і почав читати: «любий Радик, я не можу більше дивитися як ти знищуєш себе і з мене. Але й не можу нічого вдіяти. Ти мені не довіряєш і це руйнує наші відносини. Я більше не хочу стояти між тобою і нею. Колись твоя Лео». Це було важко уявити.

А з іншого боку Радик, котрий тепер уже був втомленим від усього, нічого не хотів нічого міняти. Він просто змирився з кроком дівчини. Так, вона не права. Так, вона не хотіла його вислухати. Так, вона не мала права влазити в його приватні файли. Але щось пояснювати, щось просити, говорити він просто не міг.

Радик просто ліг в холодне ліжко і заснув. Його сон був як ніколи чітким. Радик бачив себе самого. Дивно, але поруч з ним була дівчина схожа на Віку. Швидкість. Шум. Удар. Біль. Морг.

Він пробудився від телефонного дзвінка. Хлопець оглянувся по кімнаті. Ні все гаразд. Він вдома. Цілий. Хоч і сам. А от телефон прямо розривався. Хто б це міг бути із самого ранку? Так, це Джон Колін-Пат. Він телефонував, щоб нагадати Радикові, що вони переносять початок зйомок. Голос Джона був якимось ніби іншим. Та хлопцеві було байдуже. Він подякував і ліг іще досипати.

Руслан Баркалов

Подобається

#2135 в Любовні романи
#1046 в Сучасний любовний роман
#213 в Молодіжна проза

У тексті є: кохання біль аварія_дружба, популярність слава біль душі смерть, кохання не купити

Відредаговано: 15.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись