Радик пробудився від дивного звуку в хаті. Це мама говорила з кимось по телефону. Він відкрив очі і перше що прийшло на думку так це те, що сьогодні субота.
Для Радика це був цілком нормальний день відпочинку. Театр, качелі, атракціони, прогулянки – ось що було в його розпорядку по суботах. І то, тільки коли був вільний час. А що буде нині. Хлопець встав, поглянув на себе в дзеркало, одягнувся і вийшов з кімнати. Від прийняв душ, поснідав і пішов назад до своєї кімнати, сів за ноутбук і щось почав друкувати. Мами уже на той час не було в домі.
Місто жило своїм життям. І по суботах зазвичай люди збиралися на базар. Це було місце і зустрічі і продажу. Місце, деможна побачити щось нове. Фактично, це був той же самий супермаркет але тільки по суботах і тут кожен продавав все і всім.
Тишу порушив дзвінок. Це була мама. Вона дзвонила з цього ж базару і просила щоб Радик (звісно, якщо може) приїхав і забрав її разом із накупленими речами. Радик пообіцяв забрати її за квлька хвилин.
Справді, через кілька хвилин машина зупинилася на вказаному мамою місці. На тротуарі стояли дві жінки і розмовляли. Одна з них була його мама. А от другої він не знав. Та й яка йому різниця хто це. Хлопець кивнув, що пора сідати і до салону спочатку засунулися пакети з всякою всячиною а тоді влізли обидві жінки. Радика аж перекосило від такого. Тому він закусив губи, виліз із машини і взявши мамині кульки поклав ї у багажник. Потім сів за кермо і вони поїхали.
– Ти знаєш цю тітку? – вказувала мама пальцем на свою співрозмовницю. – Це є Лариса Миронівна.
– Ага. Дуже приємно. Радий знайомству. – з акторською усмішкою відповів Радик. Йому було цілком все рівно хто вона там. Для чого йому це. Ну навіщо йому знати мамину якусь там знайому. Лариса вона чи не Лариса. Яка там йому різниця. Він же тут приїхав на кілька днів не для того щоб усі старих бабуль згадувати.
Вони і далі собі щось говорили. Поки не під’їхали до якогось дому. Тут мама сказала, щоб він зупинився і ця Лариса Миронівна подякувавши вийшла. Радик доїхав додому, забрав усе мамине начиння з багажника і заніс до хати.
#1739 в Любовні романи
#866 в Сучасний любовний роман
#169 в Молодіжна проза
кохання біль аварія_дружба, популярність слава біль душі смерть, кохання не купити
Відредаговано: 14.11.2024