Ціна помилки

3

Машина освітлюючи фарами дорогу поїхала до центру міста. Радик не спішив додому. Тай для чого. Він хотів насолодитися спокоєм. Тим, чого йому так не вистачає у повсякденному житті. Він пам’ятав одне місце де не має нікого. Саме туди Радик і поїхав.

Це було за містом. На горі. Тут було гарно. Тиша навкруги. Радик давно мріяв сюди приїхати. І от нарешті він тут. Сам один. Навіть дещо незвично. Але йому це подобалося. Він вимкнув фари і виключив музику в машині. Наступила суцільна темнота. Він відкинувся в кріслі, заплющив очі і лежав.

Він згадував свої дитячі роки. Радик не мав що дуже і згадувати. Його дитинство це була суцільна рутина і самотність. Відчуття не потрібності і зайвості. Ось що лишилося у нього з дитинства. Відчуття дивного не зрозумілого холоду окутувало душу.

Радик взяв телефон і почав шукати якийсь номер. Ось вона – Вікторія. Хоч на дворі починалася нова доба але все ж він вирішив подзвонити. Йшли довгі гудки але трубку ніхто не брав. І це було зрозуміло. На годиннику була пів перша ночі.

Руслан Баркалов

Подобається

#2135 в Любовні романи
#1046 в Сучасний любовний роман
#213 в Молодіжна проза

У тексті є: кохання біль аварія_дружба, популярність слава біль душі смерть, кохання не купити

Відредаговано: 15.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись