Ранок почався з приємних новин. Радик отримав запрошення на один із телеканалів для зйомки передачі. Поза тим, що він знімався зараз у фільмі все ж хлопець мав час це зробити. Він давно цього чекав. Але прийшло воно тільки щойно. Радик був задоволений.
Сьогодні він цілий день мав провести на майданчику. А от завтра якраз є час. Перші промені сонця заглянули у вікно вагончика. Так, Радик вже був на зйомках майже третій місяць. Зрештою жити у вагончику тиждень нічого страшного. Навкруги дике поле, можна сказати пустка. Але тут Радик відчував себе навіть краще.
Пустка була не тільки навкруг. Але і у його душі. Можливо дехто думав, що розлучення з Лео було лише тимчасовим. Але для самого Радика воно стало давно непотрібною розмовою і болючим спогадом про змарнований час.
Він просто жив чимось але чим ніхто не знав. Нову Німфу Радик тепер ховав від очей своїх друзів і співпрацівників на майданчику. Бажання доказати що він щось вартий в житі – ось що привело його на це місце. Ще тоді, як вперше отримав відмову в коханні. Відтоді він лише мріяв про одне – щоб доказати, що він не нездара. Його перша «кохана» просто кинула його заради іншого, крутішого хлопця.
Тепер Радик зрозумів, що всі ці роки він жив лише одним – образою. Образою на себе, на неї, на всіх. Образою, яка змінила його життя і котра стане для нього фатальним кінцем. Звичайна маленька річ, котра спричинила стільки болю, стільки страждання.
#3851 в Любовні романи
#1824 в Сучасний любовний роман
#458 в Молодіжна проза
кохання біль аварія_дружба, популярність слава біль душі смерть, кохання не купити
Відредаговано: 15.11.2024