1

Всі хочуть якихось змін. Хороших змін. Змін, котрі принесуть якусь впевненість, якусь надію, віру чи принаймні любов. Це людська закономірність – бажати собі добра. Те саме думав і Радик. Щось тепер змушувало його сприймати все по – іншому. Те, що колись було для хлопця нормальним явищем, закономірністю – тепер ставало просто беззмістовним. Він не міг собі відповісти на питання – чому? Але щось ніби надривалося в середині.

Радик почав замислюватися про себе, про сенс життя, про свій час, про любов. Остання була для нього болючим питанням. Старі згадки все ще нагадували про себе. Думки про це святе і світле почуття були для Радика далеко не світлими. Він давно вже не бачився з Беккі. Звичайно, що у нього було і до і після. Але тепер це до і після ставало важким тягарем на душі уже не так молодого, відомого актора.

Радик прийняв душ, увімкнув телевізор і зібрався спати. Він дивився ще якісь там новини, як це завжди робив перед сном (щоб при можливості потішити своє самолюбство).

Раптом задзвонив телефон. То це міг телефонувати в такий пізній час Радик не знав. Він якось не спішно встав і підійшов до телефону. Номер був не знайомим. Хлопець нехотячи відповів на дзвінок:

– Алло. – підняв трубку хлопець. По ту сторону телефону хтось плакав. Це був жіночий голос.

– Алло… Радик… – почулося у трубці.

– Хто це? – спитав Радик. Він ніяк не міг впізнати голосу.

– Ти мене не впізнаєш? – знову промовив крізь сльози голос. – Послухай. Я хочу з тобою поговорити…Звісно якщо можеш…

– Ну можу звичайно. Але у чому справа? І хто ти?

– Це я Беккі. Ти ж мене не забув? Будь-ласка Радик!

– О так… Чому я маю тебе забути? Звичайно пам’ятаю! – ледве мовив Радик. – А що сталося?

– В мене великі проблеми, Радик, дуже великі проблеми – і далі схлипувала дівчина – Я не знаю як тобі це пояснити…

– Говори як є! Ну… я слухаю!

– Я.. я… – і дзвінок обірвався.

Кілька спроб передзвонити на номер дівчини були безуспішними. Радик встав. Він ще раз спробував зателефонувати на домашній Беккі. Відповіді не було. І це насторожувало.

Про всяк випадок Радик передзвонив старому доброму Томі:

– Томі, вибач, що піднімаю з ліжка але є проблеми! – мовив хлопець.

– Радик! Ну які серед ночі в тебе проблеми? – почулося сонне бурчання в трубці.

– Дзвонила Беккі. Вона щось говорила, плакала. Я не розібрав, що саме. Але…

– Радик, ти послідня свиня. Ти на годинник дивився…

– Томі! Вона може бути в небезпеці!

– Ага. А ти як добрий хлопчик-рятівник будеш бігти і рятувати…ну гаразд…зараз щось придумаємо… давай я хоча б встану для початку.

– Добре через п'ятнадцять хвилин я буду в тебе.