Ціна помилки

2

 

Цієї ночі Радик спати не міг. Він думав. Згадував все, що з ним сталося останнім часом. Скільки всього. Скільки разів йому допоміг Олег. Якби не він що б міг він сам! Ким би був!? Тепер він має багато знайомих, друзів, людей з котрими цікаво спілкуватися.

Він став зовсім іншим. Все змінилося. Але й змінювався сам Радимир. І він це відчував. Він вже не такий хлопчак як раніше. Змінилися смаки, переживання, світогляд. Відійшли в минуле кумири, розлетілися ілюзії. Ким тепер був Радимир Воловський?! Хто він насправді!? Хлопець думав про це. Але так і не знаходив ніякої відповіді. «Що це дар чи кара? – питав сам себе – Хто я тепер? Чому так? Чи може якось інакше? Що сталося зі мною? Де той малий, допитливий, довірливий, чесний Радик? Куди він подівся? …». І з такими думками він засинав в цю ніч.

Ранком Радик прокинувся дуже швидко. Він лежав на ліжку і дивився на стіну. Хлопцеві не хотілося ще вставати. Він поглянув на годинник. Було лише пів на сьому. Радик не знав чи йти йому до Безбородька чи ні. Його мучили сумніви, питання. Для чого все те? Ну і що він скаже? Як то виглядатиме в кінці кінців?! Година часу видалася справжнім випробуванням. На голову лізло все. Можна було зійти з розуму від такого пориву думок.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше