Розділ дев'ятнадцятий. Берман діє

Стаття з'явилась у вівторок вранці.

Не в великому виданні — в регіональному бізнес-порталі, з невеликою аудиторією, але достатньою, щоб потрібні люди прочитали. Заголовок: «Скандал навколо франкфуртської аудиторської фірми: сумнівні методи чи кампанія наклепу?»

Катя показала їй о дев'ятій ранку. Мовчки — просто поклала телефон на стіл екраном догори. Олена прочитала.

Стаття була написана обережно — жодних прямих звинувачень, жодних імен, крім назви фірми. Але зміст був чіткий: «за інформацією з джерел, близьких до галузі», аудиторська фірма «Krämer und Partner» нібито проводила перевірки з порушенням стандартів конфіденційності. «Окрема увага» — і тут ім'я не називалось, але опис був достатньо деталізований, щоб зрозуміти — зосереджена на діяльності «співробітника без достатнього досвіду роботи в правовій системі Федеративної Республіки».

Без достатнього досвіду роботи в правовій системі.

Вона перечитала це речення тричі.

— Юта знає? — запитала вона.

— Я тільки що надіслала їй посилання, — сказала Катя.

Телефон задзвонив за три хвилини. Юта Вайс — голос рівний, без паніки.

— Бачила. Зберігайте копію. Нічого не коментуйте — жодному журналісту, жодному знайомому, нікому. Якщо хтось питає — «без коментарів». — Пауза. — Це Берман. Або його люди. Стаття анонімна, але стиль і термінологія — юридичний відділ великої компанії. Це не журналіст сам придумав.

— Що це означає для мене?

— Поки що нічого юридично. Але вони сигналізують, що готові виносити в публічне. Якщо ми відповімо — вони підуть далі. Якщо мовчимо — можуть зупинитись або продовжити. Важко сказати.

— Тобто знову чекати.

— Так. Але не пасивно. Я готую відповідь у BaFin про спробу дискредитації свідка. Це теж документується.

Олена поклала телефон. Подивилась у вікно. Шматочок неба — сірий, без сонця.

Вона думала про фразу «без достатнього досвіду». Берман обрав точно — не «іноземка», не «біженка», нічого, що могло б викликати захисну реакцію. Просто — недостатній досвід. Технічно. Майже нейтрально. Але кожен, хто читав, розумів, що мається на увазі.

Це було майстерно. Вона оцінила — без симпатії, але об'єктивно.

* * *

Кремер прочитав статтю і прийшов до неї о десятій.

— Я хочу відповісти публічно, — сказав він. — Від імені фірми.

— Юта радить мовчати.

— Я знаю. Але є різниця між вашою позицією і позицією фірми. Ви — свідок у справі, вам мовчати розумно. Фірма — сторона яку атакують. Якщо ми мовчимо — стаття залишається єдиною версією.

Вона подумала.

— Що ви хочете сказати?

— Що фірма діяла відповідно до закону і професійних стандартів. Що ми підтримуємо розслідування і співпрацюємо з органами. Нічого про вас особисто — тільки про фірму.

— Погодьте з Ютою.

— Вже телефоную, — він пішов.

Вона залишилась і думала — він змінився. Не кардинально, не раптово. Але щось в ньому стало інакшим від того дня, коли він сказав «я мав зробити це три роки тому». Наче людина, яка довго йшла зігнувшись під вагою і нарешті поклала вантаж — і тепер вчиться ходити просто, хоча спина ще пам'ятає.

* * *

Офіційна відповідь фірми вийшла наступного дня — стримана, юридично вивірена, без емоцій. Кремер підписав особисто. Стаття на тому ж порталі, де була перша — коротша і без заголовку що чіпляв.

Реакція була неочікуваною.

Вернер Штайн надіслав їй коротке повідомлення: «Бачив обидві статті. Моя пропозиція залишається в силі. В.Ш.»

Юліан підійшов до кавової машини, коли вона там стояла, і сказав без вступу: «Я прочитав. Вони написали «без достатнього досвіду». Це смішно.» І пішов з кавою.

Маркус — тихий Маркус, який ніколи нічого не говорив — поставив каву на її стіл і сказав: «Якщо буде потрібен свідок хто що бачив в офісі — я можу.» І теж пішов.

Вона сиділа і думала про цих людей. Про Юліана з його бородою, яка намагалась виглядати недбало. Про Маркуса, який три роки ставить каву мовчки. Про Катю з жовтою квіткою у пляшці.

Берман думав, що атакує одну людину. Він не рахував тих, хто стоїть поруч.

* * *

Але четвертого дня після статті стався справжній удар.

Юта Вайс зателефонувала о восьмій ранку — що було незвично, вона рідко дзвонила так рано.

— Є проблема. Серйозна.

Олена відчула, як щось стиснулось.

— Що?

— Берман подав скаргу до Ausländerbehörde. Стверджує, що ви надавали консультаційні послуги поза межами вашого дозволу на роботу — тобто займались діяльністю, яка не вказана у вашому дозволі. — Пауза. — Це формально неправда, але вони можуть ініціювати перевірку. Перевірка — це затримка. Затримка в таких справах іноді означає призупинення дозволу.