7

  Минав рік як Аліса сама жила у розкішному будинку розташованого уздовж берега Чорного моря. Омріяне багате життя не приносило їй ту радість про яку колись думала. Не було того відчуття задоволеного життя, про яке колись вона марила. У неї були гроші і можливості, але не було поруч коханого чоловіка. Самотність стала супутником її життя. Про неї можна було сказати багата і самотня. Саме тепер Аліса зрозуміла чому бабуся Надія Борисівна запропонувала їй такі угоду, бо була самотня. Не вистачило у бабусі сміливості просто зателефонувати своїй внучці і сказати, що любить її і хотіла б з нею спілкуватися. Та це вже не важливо, це вже минуле.

  Аліса знову почала малювати. У своїх картинах Аліса передавала стан своєї душі в образі моря. Життя як море, то спокійне то бурхливе, то самотнє то переповнено людьми. Та Аліса зображувала на своїх полотнах не тільки море, а й Костю який грав у настійний теніс. Костя вже давно розрахувався з нею. Виплатив усі гроші які вона колись потратила на його родину. Вона так не хотіла щоб він переказував їх, та знала, що для Кості це важливо і не стала відмовлятися.

  Костю , ще півроку по тому запросили на змагання по настійному тенісу де він зайняв перше місце і отримав хороший гонорар. Потім він ще і ще не одноразово приймав участь у змаганнях і у своїй країні і за кордоном. Став відомим спортсменом по настійному тенісу. У нього не було ніяких боргів. Він не був нікому нічого винний. Його життя належало тільки йому, як він і хотів. Гроші дали можливість відкрити свій власний спортивний клуб по настійному тенісу під назвою «КРУТА ПОДАЧА». Та не зміг він забути про неї, про Алісу з країни чудес.

  Багато думав про ту яку і зараз кохав. З часом для нього перестало мати значення чиєю коханкою вона була в минулому і те, що вона вийшла за нього заміж через вигоду. Пізніше, від свого дядька Семена Івановича Костя дізнався, що Аліса познайомилася з ним щоб наблизитися до його дядечка. Що мала план, який провалився і за цей провал заплатила чималу суму. Тоді Костя зрозумів звідки у неї були великі борги. Пам`ятає, що не витримав зателефонував Алісі і почав на неї кричати, що він усе знає. Наговорив їй всяких поганих слів, а вона натомість не стала виправдовуватися, бо що б він не говорив був в усьому правий. Тоді Костя прийняв рішення більше ніколи не згадувати про Алісу, взагалі забути про неї, та не міг. Все-таки вона допомогла його родині у складний час і вже за це він повинен бути їй вдячний. І як можна забути ту яку кохаєш? Чи є такий спосіб? Може хтось і знайшов той вихід, але тільки не Костя і тому він змінив своє рішення.

  Нарешті Аліса відкрила виставку своїх картин. Вона представила понад ста картин намальованою нею і сім картин які колись намалювала її мама і які збереглися. На відкриття прийшло чимало людей, яких покорила творчість Аліси.

-У вас талант,- сказав один із відвідувачів,- ви зуміли передати стан моря в різні його моменти. Показали, що воно не буває одноманітним . Море то тихе і спокійне, то бурхливе.

-Мені подобається, як ви показали шторм,- сказав інший,- ці грозові хмари просто диво.

- А хто той чоловік з ракеткою у руках?- запитав ще хтось.

-Відомий спортсмен,- відповіла Аліса.

  Сьогодні Аліса була у піднесеному настрої, залюбки відповідала на всі запитання. Майже половину її картин бажали купити.

-І я б хотів би для свого клубу придбати декілька картин,- Аліса почула позаду знайомий голос.

-Костя,- Аліса обернулася і хотіла кинутися його обійняти та стрималася, не наважилася.

-Не знаю як ти, а ще й досі тебе кохаю Аліса із країни чудес,- Костя дивився на Алісу сповненими радістю очима.

-Я тебе теж кохаю Костя. Пробач мені за мій обман. Шкодую, що так вчинила.

-Я вже давно тобі пробачив.

-Дякую. Чула, що ти отримав титул чемпіона по настійному тенісу. Чи зіграєш тепер зі мною?- запитала Аліса.

-Залюбки. Запрошую тебе до свого клубу «КРУТА ПОДАЧА».

-Ти здійснив свою мрію,- порадувалася за нього Аліса.

-А ти свою. Ти талановита художниця.

  І в мить. серед зали Костя перед усіма став на одне коліно перед Алісою діставши з кишені обручку:

-Колись ти мені пропонувала, а зараз я пропоную тобі руку і серце. Алісо, чи згодна ти вийти за мене заміж.

-Згодна. Я обираю кохання,- Аліса витерла сльози щастя які виблискували в її очах.

  Костя одягнув їй обручку та ніжно і пристрасно поцілував під оплески оточуючих відвідувачів. А яка ціна твого вибору? Що обираєш саме ти? І щойно починаєш відповідати на ці запитання, відразу відкривається нова книга на сторінках якої розповідається саме твоя історія…