Перші дзвіночки

Стас сидів за робочим столом, намагаючись встигнути зробити справи до кінця робочого дня. Хлопця попередили, що після роботи приїде Таня, щоб обговорити умови контракту та занести до нього правки, якщо потрібно. Молодий чоловік перед цим зауважив батькові, що у нього є інша робота, ніж працювати із моделлю, але тато сказав, що він впорається. Якщо виявляться термінові справи із головною прикрасою компанії, віце-президент має все покинути і вирішувати їх.

Юнак сам розумів, що роботою тепер не відмажеться. Божевільний сезон продажів і заключення угод минув і можна було видихнути с полегшенням. У такий період, Стас намагався проводити більше з родиною, і цього разу не планував змінювати традицію.

Він узяв чашку, щоб надпити запашного чаю, але помітив, що напій повністю охолонув. Це означало, що доведеться вставати та йди до їдальні, щоб узяти новий чай. З одного боку, це непогано, тому що, пройдеться, з іншого… треба шукати секретарку, яка і буде займатися подібним.

Вирішивши не відмовляти собі у задоволенні випити гарячого напою, Стас, все ж таки, пішов до їдальні. Там метушилася кухарка, яку знали всі та кожний. Охайна жіночка середніх літ, привітна та балакуча, піднімала настрій та мимохіть викликала усмішку, навіть якщо настрій виявлявся так собі.

- Що наш молодий начальник бажає? - бадьоро запитала жінка, побачивши Стаса.

- Чаю, - коротко відповів молодий чоловік, усміхнувшись співрозмовниці.

- Коли вже вродливу помічницю знайдеш, щоб чай тобі носила? - підморгнула кухарка.

- Пошуки продовжуються, - відповів Стас, приймаючи чашку, від якої йшов пар та приємний аромат, - щоправда, врода не являється обов’язковою вимогою.

- Поряд із таким вродливим начальником, має бути така сама красуня, - зауважила робітниця.

- Я одружений на красуні, - парував Стас, - дякую вам за чай.

Хлопець повернувся до кабінету та знову приступив до роботи. Для нього не було секретом, що багато співробітників потайки обговорювали особисте життя молодого керівника. Певно, очікуючи, коли той заведе собі коханку, а дружина приїде на розборки. Тоді усіх очікувала цікава сцена у стилі мексиканський серіалів. Стас, навіть подумки усміхався, розуміючи, наскільки розчаровує підлеглих.

Надворі почало сутеніти, у панорамне вікно проникали останні промені сонця. Втомившись від одноманітної роботи, хлопець, підійшов до вікна та почав дивитися на вулицю, думаючи про те, куди можна повести дружину на наступні вихідні.

Раптом, молодого чоловіка хтось обняв позаду, поклавши голову на плече. Відчув гаряче дихання, від якого у будь кого іншого побігли мурашки по шкірі. Руки, які обхопили його, витончені та тендітні, належали жінці. Але не Сніжані, яку юнак здатен упізнати за будь яких обставин.

Обережно, Стас зняв із себе нахабні руки та швидко повернувся до дівчини. Бірюзові очі суворо заблимали, на вустах не з’явилося і тіні усмішки.

- Ніколи так більше не роби, - суворо промовив він, -  наступного разу відштовхну.

Красуня шатенка усміхнулася. На відміну від чоловіка, модель перебувала у чудовому настрої.

- Сьогодні вже відбувся перший зйомочний день, але я б хотіла обсудити деякі деталі. Не проти?

- Не проти. Хоча навряд чи стану тут корисним. Узагалі нічого у подібному не розумію, - відповів хлопець.

Таня не відповіла, просто дістала дещо з документів із своєї сумочки. Стас почав передивлятися, що там написано. За той час, що хлопець пропрацював пліч о пліч з батьком, встиг перечитати та підписати безліч угод. Проте, ця угода викликала непорозуміння, тому що не стосувалася сфери його діяльності. Читати про те, якого кольору буде сукня у моделі, чи які парфуми вона бажає у подарунок, не було ні сил, ні бажання.

- Таня, тобі краще звернутися до Антоніни, - серйозно промовив хлопець, - я мало що знаю про те, як фотографуватися та який ракурс найбільш вигідний перед камерою.

- Я вже працюю з Антоніною, - відповіла красуня-шатенка, - деякі речі встигли узгодити, але потрібна ще твоя згода. Адже ти виділятимеш гроші та одяг та реквізити.

- Вважай, що моя згода дана, - відповів молодий чоловік - якщо це піде на користь корпорації, тоді не проблема погодитися.

- Супроводжувати мене та допомагати також згоден? - напряму спитала Таня.

Білявий хлопець пильно подивився на співрозмовницю:

- Дивлячись що ти маєш на увазі, під словом «допомога».

- Наприклад, відвезти мене додому, якщо буде пізно. Чи сходити на прийом, де потрібна моя присутність. Ефектний супутник ніколи не завадить.

Стас рішуче відклав документи у сторону. Зчепивши руки у замок, промовив:

- Щодо спільних походів на корпоративи, одразу відповім відмовою. Я узагалі не люблю такі прийоми, ходжу туди тільки у випадку крайньої необхідності. Супроводжує мене дружина, і на цьому все обмежується. Щодо того, щоб підвозити… невже ти не можеш узяти таксі? Якщо ні, то корпорація може виділити окрему машину для даних послуг.

Великі сіро-блакитні очі моделі спалахнули від роздратування та нетерпіння:

- Бачу Стасе ти все такий же. Впертий та принциповий. Не розумієш, як у житті іноді варто чинити.