Все що потрібно для щастя

Вихідні Стас та Сніжана вирішили провести в особняку Захара та Антоніни. Молоді люди хотіли побачитися із синочком, який наразі, перебував під наглядом чисельної прислуги та улюбленої няні.

Стояла чудова погода і молоде подружжя знаходилося у саду, де очікували на старше покоління. Чоловік з дівчиною сиділи на декоративній лаві, біляве волосся в обох сяяло під променями сонця, як щире золото.

Однією рукою Стас притискав до себе кохану, остання поклала голову тому на плече. Вони не говорили ні слова, насолождуючись гарною погодою та присутністю один одного.

- Стасе, - прошепотіла Сніжана, - нащо тобі здалася та секретарка?

- Каву щоб приносила, - хмикнув молодий чоловік.

- Це і я можу робити, - зауважила білявка.

- Будеш приїжджати до мене заради того, щоб принести чашку кави? Хотілося б побачити.

Сніжана випросталася та трохи не з образливим гнівом подивилася на коханого.

- Запросто. Якщо захочу, так і зроблю.

- Сніжинко, заспокойся, - примирливо промовив Стас, - мені потрібна особиста помічниця для того, щоб займалася документацією та виконувала певні доручення. Звісно,  я не стану брати на цю посаду, тільки тому, що у дівчини довгі ноги чи лялькове личко. Мені потрібна компетентна людина, яка дійсно розуміє, що повинна робити.

- Тобі візьми хлопця, - раптом запропонувала білява красуня.

Стас трохи розгубився від подібної заяви:

- Я б із задоволенням, але прийнято вважати, що секретаріат являється жіночою професією. До того ж, жінкам, у наш час, важче знайти роботу, ніж чоловікам. Тому продовжую пошуки…

Сніжана надулася від думки, що якась дівуля стане знаходитися біля її судженого, а вона сама не здатна подібного контролювати.

- Я не хочу, щоб у тебе була секретарка, - вперто промовила молода жінка.

Хлопець усміхнувся та ласкавим рухом відвів золоте пасмо від чарівного обличчя коханої.

- Поки що, у мене ще нікого немає у даному сенсі. От тільки роботи прибавляється.

- Невже ти не можеш обійтися без особистої помічниці? -  напряму запитала дружина.

- Нічого поганого у подібному немає. Не я перший, не я останній.

Сніжана, нічого не відповіла, просто почала дивитися перед собою. Великі блакитні очі виражали тривогу та засмученість. Чоловік усе зрозумів і узяв її за руку.

- Кохана, що сталося? У чому твоя тривога?

- Ти будеш спілкуватися з Танею? Тільки не обманюй, тому що я все знаю.

Стас піджав вуста, розуміючи, що доведеться сказати неприємну правду. Те, що доведеться панькатися з моделлю, хлопцю подобалося менш за все.

- Доведеться, - щиро зізнався він, - тато, знову, як і кілька років тому, подумав про прибутки корпорації. Але не подумав про мене.

- Я сама побалакаю щодо цього із Захаром Петровичем, - твердо промовила білявка.

Молодий чоловік пригорнув до себе кохану та промовив:

- Поговори. Знай, що у мене немає жодного бажання спілкуватися з Танею. Якщо мене від цього звільнять…

- Вона тобі подобається? - раптом промовила Сніжана. Повернулася обличчям до судженого та подивилася прямо у бірюзові очі.

- Аніскільки. З Танею, у мене спільне минуле. Воно невелике, але неприємностей там хоч відбавляй. Менше за все хотілося б знову з нею перетинатися.

- Вона, певне, так не думає, - з легким роздратуванням промовила дівчина.

Хлопець чарівно усміхнувся, та підніс до вуст тонку долоню дружини. У такі моменти особливо розумів, наскільки її кохає. Свою Сніжинку.

- Тобі не варто хвилюватися через Таню, - твердо промовив чоловік, - з того самого моменту, як я тебе зустрів на березі невеликої річки під Черніговом, ти стала для мене найважливішою людиною у житті. Ніяка жінка не замінить тебе.

- Тоді чому зустрічався з нею? - спитала дівчина, чий голос тремтів.

- Тому що проявив слабкість, - визнав свою помилку Стас, - думав, що не зумію тебе знайти…

Сніжана щось хотіла додати, але хлопець не дозволив. Підняв голову дружини за підборіддя, вдивляючись у її очі власним палким поглядом.

- Сніжинко, запам’ятай: усі жінки, які трапляються у моєму житті, не мають жодного значення. Тільки ти важлива для мене. Тебе одну я безмежно кохаю та ніколи не відступлюся від слова, що ми один одному дали під час заключення шлюбу.

Дівчина, нічого не сказавши, обняла коханого, притуляючись до нього. Негарне почування на душі не зникло, але стало слабше. Хоча так завжди ставалося, коли поряд із вродливим коханим знаходилися особистості жіночої статі. Ввічливість Стаса не дозволяла, іноді, здихатися її швидко. Але тут було важко щось зробити: Стас представляв собою відомого бізнесмена і змушений був постійно знаходитися серед людей. Серед яких були не тільки успішні чоловіки, але і успішні та вродливі жінки.

За три роки шлюбу, чоловік ні разу не надав приводу мати сумніви щодо його вірності. Проте, кожного разу, коли Сніжана бачила у його оточенні дівчину, хвиля ревнощів проносилася у її душі. Одразу згадувалося, як вони втратили один одного на чотири роки, а коли знову зустрілися, не зуміли одразу отримати право на те, щоб бути разом.