Нодез

• Вставай; - звучав жіночий голос
• Пора відкривати крамницю
• Та знаю я вже встаю

Поцілувавши жінку чоловік років двадцяти шести встав, умився, та пішов викладати товари на полиці та відкривати двері для відвідувачів. Останнім часом багато роботи не висипаюся; подумав він.

Відкривши двері під ними сидів малий хлопчик років 8

• О ти вже тут Нен
• Декілька хвилин чекаю Гріна
• Він любить поспати, його вже пішли підіймати, якщо хочеш ходи допоможеш товар розкласти поки чекаєщ.

Хлопець кивнув головою. 

• Містер Нодез, можна питаня
• Так, слухаю
• Ви вмієте використовувати магію?
• Нажаль, ні лише можу пересувати речі не торкаючись до них, але лишень невеликі об'єкти
• А це правда, що ви в своїх подорожах бачили Дракона?
• Так ; усміхнулася Нодез;-  одного бачив як тебе близько.

Очі хлопця стали круглими від здивування. Він дивився на Нодеза з повагою ніби це був великий герої давніх часів. 

На сходах почулися кроки, лице перемінилося, він уже чекав свого друга щоб піти з ним бешкетувати. Хлопці вибігли з крамниці одразу як побачилися, ніби зговорилися перед цим

• Будьте обережні, - крикнув Нодез але його вже ніхто не чув
• Діти повні енергії ;- сказала Анн усміхаючись
• Еге ж

День проходив в звичайній рутині, покупці приходили, купляли та ішли далі по своїх справах. День уже підходив до кінця все було спокійно. Під кінець дня прийшов Бі перший з друзів які  появилися в Нодеза в місті.

• Як торгівля? -Почав вні  ще з порога 
• Та все іде потроху. А як твоя м'ясна лавка?
• Не жаліюся. Що підем сьогодні в шинок?
• Можливо, мені треба трохи відпочити.
• Чудово тоді я почекаю тебе поки ти зберешся та закриєш крамницю.

Через декілька хвилин вони йшли по темних, безлюдних вулицях невеликого містечка, у цю пору всі були або дома або сиділи в шинку.

• Слухай, Нодез ти чув про те як недалеко від столиці почали зникати люди?
• Ні не чув. Шось серйозне?
• Зникло вже більше десятка людей всі в містах поблизу столиці.
• Думаю скоро знайдуть, виновника цих зникнень. Давай ліпше про щось інше поговоримо. 
• Гаразд. Ми якраз вже доходимо до шинку.

У шинку були майже усі місця зайняті. Вони пройшли до місць де було вільно та сіли випивати.

Повертаючись пізно ввечері і Бі повів Нодеза довшим шляхом додому. Коли вони проходили через міст який проходив через річку яка ділила містечко на 2 частини. Нодез зупинився посеред моста і став дивитися на зіркове небо. А потім підійшов до перил мотса сперся на них та дивився на відображення у воді .

• Дивися яка краса.
• Еге ж;- відповів  Бі 

Підходячи до Нодеза і витягаючи тонкий довгий ніж.

• Пробач мене Нодез.
• А ти про що ? Нодез повернуся до Бі

Тільки він повністю повернуся як лезо ножа точним рухом мясника пррйшло поміж ребер Нодеза прямо в лівий бік, прямо в серце.

• 10 років тому як ти прийшов нвзавдки ти зацікавив мене. Думав буде цікаво познайомитися з людиною яка багато подорожувала. І спочатку все було добре навіть цікаво але потім ти зустрів Анн і вона вийшла за тебе, а я її завжди любив. А тепер коли тебе не стане я почну їй допомагати і нехай це займе довгий час але вона буде моєю. Думаєш хтось подумає на мене, подумають що ти ще одна людина яка зникла. Тому пробач мене і бувай.

Бі витяг ніж з тіла Нодеза, відштовхнув його. Нодез впав без відчуттів у воду і вона його понесла. Вниз по течії обличчям до низу…

• Нарешті я це зробив план який носив так довго в голові, а тут ці зникнення почалися так вчасно: -  сказав Бі сам до себе; -треба пройти по руслі річки щоб подивитися чи він не пристав день до берега. Так так і зроблю.

Бі спустився з мотса, річка бурлила, тільки закінчилася дощ який падав протягом декількох днів. Річка наповнилися водою і вода бігла ніби стадо коней, швидко, потужно. Місто спало, лише в деяких будинках було світло ліхтарів, і де не де було чути собак, Звук ночі. Бі йшов по берегу місяць освітлював річку. Коли він майже дійшов до околиць міста побачив тіло Нодеза, воно без ніяких ознак життя зачіпиллсч за гілку дерева, лише ноги рухалися відповідно до рухів хвиль.; " Добре що я вирішив впевнетися;- подумав Бі. Відштовхнувши тіло Бі подивився в слід того як Нодез випливає за межі міста. Бі був задоволений-: тепер можна іти відсвяткували;