Розділ 5. У тренді

Марта змінила Максиму сорок сім на тридцять шість.

Спочатку це було тимчасове рішення. Вона хотіла перевірити, чи не стане їхня перша зустріч природнішою, якщо між героями буде менша різниця у віці. Потім прибрала дружину. Ірина з’являлася лише у двох сценах, майже не впливала на сюжет і змушувала пояснювати, чому Максим проводить стільки часу з Анною.

Двоє дітей зникли разом із нею.

Марта подивилася на спорожнілий рядок у файлі з біографіями персонажів.

Максим Руденко. Тридцять шість років. Неодружений.

Так було простіше.

Не краще й не гірше — простіше.

Наступного дня в бібліотеках стало двадцять сім.

Читачка, яка просила не робити Максима одруженим, залишила під новою главою шість сердечок і написала:

Я знала! Між ними точно щось буде))

Марта не відповідала.

У романі між ними нічого не було. Максим допомагав Анні, бо теж помічав зміни минулого й боявся, що наступного разу зникне частина його власного життя. Їх поєднувала не закоханість, а спільний страх.

Проте тепер, коли він став молодшим і неодруженим, деякі сцени справді читалися інакше.

В одному епізоді Анна засинала в архіві, а Максим накривав її своїм піджаком. Раніше це був жест старшого колеги. Тепер у коментарях обговорювали, чи залишився на тканині його запах.

Марта перечитала сцену.

Про запах у тексті не було жодного слова.

Наступна глава закінчувалася тим, що Максим клав руку Анні на плече, намагаючись заспокоїти. Один дотик, необхідний для подальшого діалогу. Читачки вирішили, що це перший крок.

Авторко, ми все бачимо!

Макс, не гальмуй!

Анно, я б на твоєму місці вже забула про те минуле))

Переглядів ставало більше.

Марта не планувала любовної лінії. Але й не бачила причини навмисно заперечувати те, що природно виникло між персонажами. Люди, які разом проходять через небезпеку, можуть зблизитися. Це не спрощувало роман. Навпаки — додавало ще один вимір.

Вона вставила короткий момент, у якому Анна помічала, що Максим не прибрав руку відразу.

Цього вистачило.

За добу книгу додали ще одинадцять людей.

Сова_опівночі написала під тією самою сценою:

Шкода. Мені подобалося, що між чоловіком і жінкою у книзі могла бути просто дружба.

Марта довго складала відповідь.

Поки що нічого не вирішено. Герої іноді самі змінюють задум автора.

Це була фраза, яку вона завжди вважала кокетством. Герої не могли нічого змінювати самі. Вони складалися зі слів, а слова обирала людина перед клавіатурою.

Сова_опівночі більше не відповіла.

Натомість з’явилися нові коментарі. Читачі просили більше Максима. Хотіли главу від його імені. Запитували, який він на зріст, чи мав серйозні стосунки й чому досі не одружився.

У первісній версії він був невисоким, трохи сутулився і носив окуляри для читання. Після зміни віку сутулість здалася Марті недоречною. Вона випрямила йому спину, прибрала окуляри й додала кілька сантиметрів.

Потім задумалася над роботою.

Звичайний науковий співробітник не міг мати доступу до всіх архівів, потрібних для розслідування. Раніше Максим домовлявся, просив знайомих, чекав дозволів. Це уповільнювало сюжет.

Марта зробила його керівником дослідницького центру.

Тепер він міг відчиняти будь-які двері власною карткою.

У бібліотеках стало шістдесят три.

«Літерея» надіслала автоматичне привітання:

Ваша книга привертає увагу читачів. Продовжуйте регулярно оновлювати текст.

Нижче платформа пропонувала додати ще один жанр. Алгоритм визначив, що серед читачів «Спільного вчора» популярні сучасні любовні романи.

Марта закрила повідомлення.

Наступного дня воно з’явилося знову.

На роботі вона припустилася помилки в німецькому договорі. Переклала слово як «зобов’язання», хоча в тому контексті воно означало «відповідальність». Різниця була елементарною. Керівник відділу повернув файл із коротким коментарем:

Будьте уважнішими.

Марта виправила слово й кілька хвилин сиділа, дивлячись на нього. Вона знала цей термін з другого курсу. Використовувала його сотні разів. Просто втомилася.

Увечері господарка нагадала про нову вартість оренди.

Після оплати в Марти залишилася сума, якої мало вистачити на три тижні. Виплати за англійський роман знову зменшилися. Німецька компанія більше не відповідала — посаду закрили.

Марта відкрила кабінет «Літереї».