Глава 20

Коли учні-цілителі повернулися до Школи, виявилось, що кілька кураторів побігли до лікарні. Саріна розповіла, що Анная лаялась так, що іншим викладачам довелося їй нагадувати, що це Школа, і тут діти, а не порт з моряками. Та що ж таке сталося, невже все через Арену?

- Саме так,- підтвердила Ладіна,- кілька майстрів щитів потрапили в незрозумілий стан, на зразок стазису. Викликали часовиків, але ті сказали що таких чарів не знають. Вони наче й не проти допомогти, але не відають як.

- А цілителі тут до чого?- обурено спитав Солохія.

- Якщо ти не в курсі,- солоденько заявила йому Саріна,- то цілителі при всьому- нас кличуть в будь-якому випадку. А якщо ніхто не знає, що робити, то хворого залишають нам.

- Які в нас шанси дізнатися подробиці, якщо ми туди заявимось,- це Кік, він ненавидить суперечки Солохії і Саріни, і терпіти не може сидіти без діла.

- В найгіршому випадку нас просто насварять і виженуть,- це Міга,- хто знає в якій вони лікарні?

Схоже Саріна тільки цього і чекала. Вони добігли до найближчого телепорту і опинилися с першій міській лікарні. Як виявилось, вони не єдині учні, що прийшли дізнатись чим вони можуть допомогти. Але, що дійсно добре вміли учні-цілителі, це не лізти, коли ти можеш заважити. Принаймні ніхто натовпом не носився, в палати не зазирав, але всі були в курсі, що коїться....

- Два стазиса, три тіпраки, у одного взагалі щось незрозуміле, схоже на тіпраку, але дуже дивну і розвивається дуже швидко, а сам організм наче паралізований,- це їм розповів якийсь старшокурсник, знайомий Саріни,- а з чотирма взагалі щось жахливе, там вже самі часовики стазис накладали, але організми руйнуються самі, навіть під стазисом.

Повз них пронеслася куратор Анная, прихопила Мігу і Кіка за руки і потягла за собою, наказавши Солохії готуватися насилати спокій, а Ладіні і Саріні — сон. Вона потягла Мігу і Кіка до палати. Всередині на високій кушетці лежала дівчина в мундирі майстра щитів. Нашивки вказували на Школу Менталістів і Школу Води. Непогано: навички цих Школ підсилюють одна одну. Дівчина як найменше дуже сильний гіпнотизер, і дуже ймовірно, що здатна управляти натовпом. Майтриня Щитів спала. Але було очевидно, що вона відчуває біль навіть уві сні.

Анная підштовхнула хлопчиків до кушетки і наказала відтягувати біль. Мігу моментально скрутило. Кік нічого не відчув. Просто дивні колькі біля печінки, чого Міга так корчиться?

Анная відштовхує Мігу, але Кік так і не відчуває чужий біль.

- Розповідай,- наказує Анная.

- Та що розповідати, ій майже не боляче,- відповідає Кік, чудово розуміючи, що гримаси на обличчі дівчини протиречать його словам,- слабке поколювання, ну в мене проектується на печінку.

- Чого ж її так корчить?

- Може в неї страшні сни, а вони прокинутись не може?- Кік ляпнув просто щоб щось сказати, бо не знав що взагалі тут сказати, а відмовчатися від Аннаї не вийде. До того ж це ж грубо.

- Перевіряли,- посміхнулась Анная і вискочила в коридор. Скоро вона повернулась і притягла всіх інших своїх учнів до палати.

По черзі всі відтягували біль. Когось корчило, як Мігу,а хтось нічого не відчував як Кік. Саріні взагалі стало так погано, що вона почала осідати на підлогу. Щоправда це був єдиний випадок коли біль пішла з обличчя дівчини. Саріну одразу ж відтягли від кушетки і додали глибини в сон майстрині щитів. Гримаса болю почала сповзати, але ж що з нею таке? Учні спробували групове відтягнення болю, розбивши біль на багато маленьких частин. Якщо при розділі болю на пацієнта і цілителя біль зменьшується в багато разів, то як він має зменшитись, якщо цілителів буде багато? І тоді, можливо, діагност зможе хоч щось визначити більш зрозуміле. Нічого не виходило. Ефект був той самий, що при розділенні болю на двох. Кік майже нічого не відчув, а Саріну скрутило так, що вона побіліла. Довелося все різко зупинити. Саріна героїчно запропонувала, що вона відтягуватиме біль, поки діагности не розберуться. Анная дуже тверезо відповіла, що Саріна не витримає достатньо довго для збору інформації. До того ж має знадобитися допомога і часовиків і дзеркальників і земляників, оскільки всіх накрило якимось хитрим рикошетом суміші земних і дзеркальних чар. Розмова про дзеркальників нагадала Кіку про приятелів із Дзеркалки і найулюбленіший їх прийом увесь цей час, бо його опанували всі, хоча зазвичай його дають тільки на другому році. Дзеркальний каскад. А якщо зробити каскад розділення болю?

- А якщо Саріна розділить її біль, а я розділю біль Саріни?- спитав він,- Як вважаєте, буде ефект для Саріни?

Анная задумливо покосилася на нього але відповісти не встигла, бо Саріна підхопилася, підскочила назад до дівчини в глибокому сні, і сказала Кіку:

- Пробуй.

Біль Саріни розділити виявилось набагато простіше, принаймні тепер він його відчував його надзвичайно сильно. Ой лишенько, а як Саріна його терпить? Саріна ж полегшено посміхнулась:

- Працює. Біль набагато менший,- і витерла спітніле обличчя.

Але зараз вже задихався Кік. А як же ж Саріна витримувала біль в двадцять разів сильніше?Але тут біль дуже сильно зменшився і став стерпним, і Кік навіть не одразу зрозумів чому.

- Чого чекаєте?- почувся невдоволений голос Міги,- ми втрьох за всіх віддуватися маємо? Приєднуйтесь, не соромтесь...

Наступною приєдналася Ладіна, і рівень болю став доволі низьким, і Кік навіть не бачив причин, щоб приєднався ще хтось. Але всі інші приєднались майже миттєво. Анная мовчки взялася за сканування. Взагалі-то сканування це просто позивання до якогось окремого органу і отримання його відповіді. Але коли організм скований болем органи тільки кричать як їм боляче, і більш ніяких подробиць.

- Схоже тут не потрібен ні дзеркальник ні земляник, а тільки менталіст і водяник,- нарешті зробила вона висновок,- а вам доведеться допомагати одне одному весь час поки ми шукатимемо.

- Так, а що з нею, ну хоч приблизно?- здається Саріні вже зовсім стало нормально.