Глава 12

Після Арени Кік ніяк не міг заспокоїтись. Протягом всіх лекцій він прокручував в думках оті бої, і намагався не завити в голос, пригадуючи слова Катарана, про те, що цілителі, то зірки після, а не під час бою. Він нетерпляче чекав на офіційний випуск розборів бою і із зловтішним задоволенням відзначив, що все ж таки правий він, а не Катаран. Нуллі Акасссі таки виставила фантом. І хоч в опису і відзначалося, що то була якась авторська техніка,певна суміш дзеркальної з чимось ще. З чим саме, дописувач не здогадувався. А от у Кіка була здогадка яка просто просилася, що там були і тіньовики і водяники. Чому саме так, він уявлення не мав, бо не дуже багато знав ні про тих, ні про інших. Але то відчуття було таке яскраве, що він пообіцяв собі таки спробувати розшукати саму Нуллі Акассі і дізнатися в неї особисто, правильне воно чи ні. А в лікарні він таки знайшов цілителя-мага. Дуже молодий лікар Лісіо Ман Бакар. Втім у Кіка була підозра, що молодість Лісіо має ту ж природу, що і Молодість Аннаї. Втім і якихось неочікуваних прийомів і навичок Кік від нього не дізнався. Як і попереджав Міга лікар Бакар використовував магію в крайніх випадках. По-перше, щоб не спектися на першому ж пацієнті, а по-друге сам Лісіо зізнався, що не дуже потужний. Його навіть в Школу Цілителів не одразу взяли, довелося рік піднімати рівень в Школі Дзеркал. Знов Школа Дзеркал. Просто зачароване місце якесь Втім чому якесь — то ж Магічна Школа. А от чому саме дзеркальники незрозуміло. Вони відділились від Школи Менталістів, мають дуже багато спільних прийомів зі Школою Тіней. Але ні менталісти, ні тіньовики магічних здібностей не розвивають. Ну розвивають, але тільки по своєму напрямку. А дзеркальники взагалі, по всіх. Навіть з нуля. Власне саме ця Школа сприяє багаторазовому збільшенню магів в Світі. І до речі можуть забомбити нереальні ціни на навчання, бо в них певна монополія. Чого ж не так не роблять? Згодом він спитав про це Умана, але відповів Катаран. Виявляється, існує заборона в Статуті самої Школи. Отримати можливість початку в магії повинен кожен. Статут настільки хитро віддзеркалений, що порушити його можна тільки з дуже великими і фантастично неприємними наслідками. Але якщо хтось настільки вправний, що може тих наслідків уникнути, то йому скоріш за все ці дрібниці нецікаві.

Походи по вихідних на Арену, практика в лікарні. Кік міг би сказати, що життя певним чином налагоджується. От якби ще не практика яку вони проходили на заняттях. Вгамовування болю. Взагалі-то існує безліч способів вгамувати біль. Від трав’яних настоянок і масажу, до тимчасового виведення пацієнта з притомності. І все це він роздратовано пригадав, і навіть кілька разів використовував в лікарні. А от якщо треба миттєво? Настоянка, масаж — потребують часу. Пацієнта не завжди можна позбавляти свідомості. Що тоді робити? Вони наполегливо вчили паси, тренували концентрацію, навіть почали плести простенькі плетіння для чар. І все для того, щоб визначити місце болю і джерело болю. Часто вони не співпадали. І тільки на цих заняттях Кік зрозумів, чому магічні цілителі в лікарнях не дуже користуються магією. Вона виснажує. Після перших спроб Кік не був впевнений, чи зможе доповзти до спальні. А суворий і в’їдливий викладач сам проводив їх до їдальні, наполягаючи, що вони мають спочатку добре поїсти. А як же ж ті бійці на Арені? А скільки ж повинен мати сил вогневик аби створити вогняну кулю? Чи водянику, щоб втримати стовп води, або дзеркальнику, щоб підтримувати оту невидиму систему дзеркал. Та вони крутіші, ніж він раніше уявляв! Але тема про угамування болю не вичерпалась. Потрібно було багато практики в лікарні, і їх більше не відправляли до місць до яких вони звикли. Тепер їх відправляли всією групою в одне місце і одразу роздавали завдання. Ніхто не церемонився. От людина відчуває біль. Вгамуй той біль. Після двотижневої практики Кік з подивом зрозумів що цілком може вгамувати біль вже не трьох пацієнтів, як на початку, а вже восьми.. І зрозумів, що то його стеля. Після восьмого пацієнта він просто падав, і хоч свідомість не втрачав, але та свідомість тікала кудись в далекі далі, що десь поблизу з сонним царством. Далі по програмі все йшло набагато гірше. А от якщо людині настільки боляче, що твоїх сил вже не вистачає то як вгамувати? У цілителів була і така техніка. Всі учні називали її пекельною, бо біль можна було зменшити забравши собі більшу або меншу частину. І з того самого моменту куратор Анная до гикавки і відрази повторювала їм одну й ту саму істину. Очевидно ту істину сповідували всі магічні цілителі: “Цілитель, щоб лікувати має бути здоровий сам”. Це було критично і надважливо. Якщо ти не повністю здоровий, то ти не зможеш розділити повністю біль, якщо твоєму пацієнту, це необхідно. Та й це дуже рідкісний випадок. І в абсолютній більшості випадків пацієнтів краще було б приспати або залишити без свідомості. Але бувають виняткові випадки і до цього треба бути готовими. Завжди. Кік про себе думав, що цілитель, який відчуває біль, не дуже на щось здатний. Але тут йому підкинули завдання, розділити біль з кількома пацієнтами, і при тому асистувати іншим лікарям, чи медсестрам.

Кік з подивом зрозумів, що це хоч і неприємно, але цілком стерпно. Усвідомлення того, що цей біль не є сигналом про твої власні пошкодження дозволяло не відволікатись від головної задачі. А от головна задача цілком успішно відволікала від болю! Пощастило або не пощастило тим пацієнтам, але таких щоб розділяти з ними біль при тому залишаючи їх в свідомості не знаходилось.

Кік нарешті відчув хоч якусь зацікавленість в навчанні. Розділення болю — то цікаво. Один раз їм навіть дали відчути весь біль пацієнта. Не дуже великий, просто в якості експерименту. А потім розділити її з пацієнтом. І Кік з подивом відчув, що розділена біль менша не вдвічі, в .. ну разів в двадцять слабша, за його самопочуттям. Викладач, який запропонував цей експеримент, пояснив, що при розділенні болю, біль приблизно зменшується в разів п’ятнадцять-двадцять п’ять. Кік не коментував, хоч і хотілося. От в яких балах можна виміряти чужий біль? Хоча чудово знав, що такі методи є.