3.3 "Will", "shall" і минуле майбутнього часу

Англійська мова має унікальну систему вираження часу, яка дозволяє говорити не лише про минуле чи майбутнє, а й про те, як минуле впливало на майбутні події. У цьому розділі ми розглянемо використання will і shall, а також їхню роль у формуванні особливого граматичного явища — минулого майбутнього часу (Future in the Past).

1. Роль "Will" і "Shall" у сучасній англійській мові

"Will"

Дієслово will є найбільш поширеним способом вираження майбутнього часу в англійській мові. Воно використовується для опису:

майбутніх подій (I will call you tomorrow),

спонтанних рішень (I think I’ll go for a walk),

обіцянок чи погроз (I will never give up!).

Will є нейтральним у стилістичному плані й може використовуватися в будь-якому контексті.

"Shall"

Дієслово shall має більш формальний відтінок і зустрічається рідше, ніж will. Воно вживається:

для пропозицій чи порад (Shall we go out for dinner?),

у юридичних чи офіційних документах для вираження зобов’язання (The tenant shall pay the rent by the 5th of each month).

Історично shall використовувалося в першій особі однини й множини (I shall, we shall), тоді як will було характерним для другої та третьої осіб. Однак сьогодні ці правила майже не застосовуються, і will повністю витіснило shall у більшості випадків.

2. Минуле майбутнього часу (Future in the Past)

Минуле майбутнього часу — це граматична конструкція, яка використовується для вираження того, що на момент у минулому дія чи подія сприймалася як така, що відбудеться в майбутньому.

Як утворюється минуле майбутнього часу?

Минуле майбутнього часу утворюється за допомогою would (минула форма will) або should (минула форма shall):

He said he would come at 5 o’clock.

She promised she would finish the report by Monday.

Значення минулого майбутнього часу

1. Передбачення у минулому
Виражає очікування чи плани, сформовані в минулому:

They thought it would rain that evening.

2. Обіцянки чи зобов’язання у минулому
Описує обіцянки, зроблені в минулому:

He said he would help me with my homework.

3. Умовні речення (Conditional Sentences)
Використовується в другому та третьому типах умовних речень:

If I knew his address, I would send him an invitation.

If she had studied harder, she would have passed the exam.

Роль "Should" у минулому майбутньому часі

Should використовується рідше і зазвичай зустрічається в більш формальному чи літературному контексті:

I said that I should be delighted to attend the meeting.

3. Порівняння "Will", "Shall", "Would" і "Should"

Will: використовується для вираження майбутніх подій, спонтанних рішень, обіцянок або погроз (I will call you tomorrow).

Shall: має більш формальний відтінок і використовується для пропозицій, порад або юридичних зобов’язань (Shall we go out for dinner?).

Would: виражає минуле майбутнє або використовується в умовних реченнях (He said he would call later.).

Should: менш поширене, часто зустрічається в формальних контекстах або для висловлення порад (I should think it is true.).

4. Практичні аспекти використання

1. У розмовній англійській
Shall у сучасній англійській рідко використовується, тоді як will є основним способом вираження майбутнього часу.

2. У письмовій англійській
Shall і should частіше зустрічаються в офіційних текстах, таких як договори чи академічні роботи.

3. У літературі та формальних промовах
Минуле майбутнього часу часто використовується для опису подій, що мали відбутися, але не здійснилися:

He believed he would become a great artist, but life had other plans.

5. Висновок

Конструкції з will, shall, would і should демонструють гнучкість і багатство англійської мови. Вони дозволяють описувати події в різних часових площинах, від сучасності до уявного майбутнього чи альтернативного минулого. Розуміння цих форм допомагає глибше оволодіти мовою й ефективніше передавати свої думки.