Батьки збирали речі,але я не знала навіщо це їм. Речі які вони зібрали вони клали в наш автомобіль "Шевролет". Вони склали всі речі які хотіли,та ми сіли в авто.Ми їхали довго 3 години,поки не доїхали до дуже знайомого будиночку.Ми приїхали до наших дідуся та бабусі. Бабуся Сара та дідусь Марк жили дуже далеко від нас тому ми дуже рідко з ними бачилися. Звичайно,я зраділа,адже бабуся та дідусь були дуже турботливими,і завжди раділи коли ми з ними зустрічалися. Мені дуже дуже подобалася моя бабуся,яка кожного дня готувала для нас свіжі млинці,які ми після того,як бабуся їх приготувала з великим задоволенням куштували.
Дідусь Марк завжди чимось займався у своїй комірці. Філіпу дуже подобалося допомогати дідусеві. Тим часом,як Філіп з дідусем майстрували,ми з бабусею щось смачненьке на обід.Цього разу ми з бабусею готували смачний борщик,відбивні,спагетті та великий фруктовий пиріг на десерт.
Щойно ми з бабусею закінчили готувати,я пішла кликати до столу дідуся,маму,тату,братика та сестричку.
Ми сіли за стіл і почали смакувати обід. За столом я тільки й чула,як всі казали що те що я готую з бабусею має допомогти мені в майбутньому з вибором професії. Після того як ми повечеряли дорослі почали обговорювати нудну для мене політику,тому я їх не слухала і вже думала піти з кімнати коли почула якийсь дивний звук,потім трохи почекавши цей звук повторився і я зрозуміла що цей звук лине з вулиці. Я хутко вибігла на вулицю і почула якогось дивного старенького коня,який застиг на місці дивлячись на мене великими здивованими очима.
Я покликала дідуся та бабусю.
Потім дідусь чомусь почав сміятися,але я не розуміла чого йому так смішно,іншою несподіванкою стало те що цей незнайомець теж почав сміятися.
Тоді я спитала в дідуся:
-Дідусю,а чому ти смієшся?
Нащо він відповів:
-Зоряно,я не думав що так станеться... - почав відповідь він трохи посміхуючись, - але якщо вже так сталося топрошу познайомтеся- продовжував він - Зоряно,це мій сусід Девід-звернувся він до мене - Девід,це моя онука Зоряна.
Але все одно я не зрозуміла лиш однієї деталі,що він робить тут,а не в себе вдома. Саме тому спитала й це в дідуся:
-Дідусю,а чому пан Девід знаходиться на твоєму подвір'ї?
-Він прийшов віддати позичений в мене "Набір для справжнього господоря".
Настала ніч найулюбленіша пора усіх злочинців. І вони не змусили на себе чекати. Я здивувалася що знову почула якісь дивні звуки і розуміючи що ніхто мене не вислухає я вирішила поглянути що це таке,але нічого дивного я не побачила. Збагнувши що нічого не відбувається і мені це все лише здалося я вирішила нарешті заснути.
Наступного ранку мене чекала несподіванка в дідуся поцупили його рідкісну картину,яку придбати було зовсім не дешево.
Треба було знайти хоч якусь зачіпку,тому ми як працівники С.Р.П.У. повинні були шукати злодія. На перший погляд ніяких зачіпок, але ми не звикли так швидко здаватися, ми вирішили перевірити відбитки пальців і знайшли багато відбитків, які не належали нашій родині взагалі,звичайно,що ми відразу помітили, що замок до комірки не був зламаним навіть цілим і не пошкодженим. Тому грабіжник був точно знайомим дідуся і мав ключі від його комірки.
Саме тому ми спитали в дідуся:
- Пане Марк, а хто має ключі від вашої комірки? - запитав тато в дідуся.
Через декілька хвилин дідусь відповів:
- Я тут подумав - промив дідусь,- що ключі від моєї комірки мають лише 3 звіра.
- Тату,а цього вже по конкретіше - сказала мама до дідуся.
- Добре, добре, я розумію. - озвався дідусь, - Так ось першого підозрюваного ви вже знаєте - це мій друг та сусід Девід, друга підозрювана - це кролиця Джулія, яка частенько до нас заходила в гості, ну і треті підозрювані - це закохані одне в одного Роман та Вікторія, а ключі вони мають, тому, що Роман родич мого найкращого друга.
- Все ж таки це й справді нелегка загадка, яку розплутати не так вже й легко. - сказала мати. Саме тому ми склали список підозрюваних і записали це на аркуші.
Ось і підозрювані,а ви кого підозрюєте?
Підозрювані!
1. Сусід Девід - живе сам, мешкая біля нас, товаришує з дідусем.
2. Кролиця Джулія - живе з чоловіком,без дітей, чоловік впливовий заєць, знає де знаходиться дім,бо ходить в гості до дідуся та бабусі.
3. Роман та Вікторія - два люблячих одне одного поні, не одружені, не мають дітей, батько Романа найкращий друг дідуся, мати Вікторії найкраща подруга бабусі, дідусь та бабуся дарували багато подарунків дітям своїх друзів.