Товста Могила — скіфський курган IV століття до н. е. поблизу міста Покров Дніпропетровської області. Досліджений 1971 року експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Бориса Мозолевського1. Під насипом (висота 8,6 м, діаметр 70 м) виявлено два поховання (одне пограбоване) скіфських вельмож зі слугами, кіньми й зброєю, металевий і глиняний посуд і понад 600 золотих прикрас. Особливо цінні — меч у золотом окутих піхвах, золота пектораль, оздоблена майстерними скульптурними зображеннями сцен з життя скіфів та анімалістичними сценами. Товста Могила — важливе джерело з історії скіфського суспільства. Знахідки зберігаються в Скарбниці Національного музею історії України. 21 червня 1971 року під час археологічних досліджень кургану Товста Могила було зроблено сенсаційну знахідку — знайдено золоту скіфську пектораль2.
Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.
Хрещатик – одна з найкоротших головних вулиць країн у світі. Її довжина становить лише 1,3 кілометра. Простягається вздовж сходів, що сполучають Володимирський узвіз та Набережне шосе (біля пам’ятника Хрещенню Русі). За доби Київської Русі у струмку, що протікав через Хрещатий яр, хрестили дітей київського князя Володимира Святославича, а в 988 році біля місця впадіння цього струмка в річку Почайну відбулося історичне хрещення киян. Відтоді вся довколишня місцевість, включаючи Поштову площу і частину Михайлівської гори, стала відома як Хрещатицьке урочище. Назву «Хрещатик» або Велика Хрещатицька вулиця до 1869 року мала сучасна Набережно-Хрещатицька вулиця, тому що саме нею, за переказом, кияни в 988 році йшли на хрещення.
Вулиця Володимирська, що впирається в Софіївську площу, — це найдавніша вулиця Києва, яка існувала вже в X-XI століттях (1000 років!). До слова, приблизно в цей же час сучасна Володимирська вважалася основною вулицею міста. У ті часи вулиця носила лаконічну назву "Міст" і вела від Золотих Воріт до Софії Київської. Під час навали татаро-монголів вулиця була зруйнована. Сучасного вигляду і протяжності вулиця набула 1901 року. Наприкінці 19 століття на вулиці з'являється газове, а потім і електричне освітлення, будують трамвайні колії.
Точна дата появи першого водогону в Києві не відома. Вважається, що ще за часів Київської Русі воду з джерел на київських горах самоплином подавали дерев'яними жолобами-риштаками до басейну на Подолі.
Перші фонтани Києва були споруджені для потреб ченців і парафіян на початку 17 століття з появою першого так званого «централізованого» водопостачання. У 18 столітті влада вирішила відремонтувати стару систему водопостачання і в 1749 році на центральній площі Подолу — Контрактовій, біля Гостинного двору, збудували круглу ротонду на чотирьох опорах схожу на невеликий павільйон за проектом архітектора Івана Григоровича-Барського3. Під ротондою встановили фонтан – фігуру ангела з чашею в руці, з якої текла вода, а на даху — двометрову статую апостола Андрія з хрестом у руці. Цей фонтан назвали «Феліціан». Через деякий час фігуру ангела замінили дерев’яною фігурою Самсона, який роздирав пащу леву, - фонтан “Самсон”. Під час свят духовенство освячувало воду у фонтані. Перед першою Світовою війною статуї святого Андрія та Самсона забрали в Міський музей старожитностей і мистецтв (нині Національний художній музей України), а на їх місці поставили копії. У 1934 році фонтан зненацька розібрали.
Історія регулярної пошти в Україні бере початок у часи Київської Русі. Розвиток поштової справи в Київській Русі починається з часу натуральної поштової повинності, що складалася з надання князівському гінцеві коня та кормів. У X столітті існував «повіз» — обов'язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг. У Війську Запорозькому перші відомості про поштове сполучення належать до XVII століття: гетьмани України спілкувалися як на міжнародному рівні (з володарями сусідніх та інших держав), так і в межах Гетьманської України (з козацькою старшиною і духівництвом) шляхом листування.
Найдавніше збережене житло в Україні -це хата західнополіського села Самари Ратнівського району Волинської області, датована 1587 роком. Зараз вона у етнологічному заповіднику "Пирогово" під Києвом. Це дерев'яна будівля, зведена в зруб, двосхилий дах, однокамерна, без сіней. Зроблена лише сокирою (це видно за зарубками).
Найвище розташована будівля в Україні - споруда колишньої астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван, яка має висоту 2028 м.
ЖК Кловський є найвищою житловою будівлею в Україні та одним із найбільш упізнаваних хмарочосів Києва. Його висота становить 168 метрів, а загальна кількість поверхів – 65. Це грандіозна споруда, яка не тільки вражає своїми розмірами, а й пропонує мешканцям високий рівень комфорту та престижу.
Снайперка Людмили Павличенко (1916-1974), уродженка Білої Церкви. Її ім'я знали всі солдати і міжнародна верхівка. Стрілки всього Радянського Союзу мріяли здобути таку ж славу, як ця жінка. На її рахунку – 309 вбитих нацистів, з них 36 офіцерів і немало таких самих снайперів, як вона. Снайперка стала героєм Радянського Союзу і обличчям радянської пропаганди. Зірка кантрі музики Вуді Гатрі навіть присвятив їй пісню «Miss Pavlichenko». Людмила Павличенко написала три книги мемуарів, довгі роки працювала в головному штабі ВМФ, консультувала конструкторів снайперської зброї, виростила сина. Людмила була подругою жінки президента США Елеонори Рузвельт. Вони зустрічалися особисто близько 15 разів на різних заходах і аж до смерті Елеонори.
Відредаговано: 20.10.2026