Розділ 8. Чи знаєте ви? З мистецтва, що:

• Дані археологічних розкопок і свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва на території Україні існує з часів енеоліту. Стародавні історики, в тому числі Геродот1, стверджували, що у могилах перших століть нашої ери були знайдені залишки вовняного одягу, прикрашеного багатоколірними вишивками. Скіфи були обізнані у мистецтві вишивки. Кілька уцілілих фрагментів тканих виробів свідчать, що одяг декорували орнаментами, виконаними технікою стьобання. Найкраще збережені клаптики тканини з Рижанівського кургану мають візерунок у вигляді восьмипелюсткової розетки. Вишиті сорочки існували також і за часів Київської Русі, що підтверджено літописами, а також зображеннями на фресках Софійського собору у Києві. У XVII столітті вишивка збагатилася рослинним орнаментом. З XVII-XVIII століть до сьогодні збереглася достатня кількість оригінальних пам'яток народної вишивки.

• 2013 року, у центрі Львова, на глибині 5,5 метрів науковці знайшли писанку XV ст на гусячому яйці, яка збереглась на 90%. Нині це найдавніша писанка на шкарлупі, яку знаходили на території України.

• Загалом налічується 1384 пам'ятники Тарасові Шевченку. З них 1256 — в Україні та 128 — за кордоном, у 35 країнах. Це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури.

• Столиця Литви (Вільнюс) — одне з найбільш "шевченківських" міст за кордоном: тут є і вулиця його імені, і кілька меморіальних дощок, і пам'ятник, що встановлений в Українському сквері.

• Вінніпег — столиця канадської провінції Манітоба — центр українського життя Канади. За даними перепису, тут живе майже 100 тисяч людей українського походження - це 15% від загальної кількості населення. Головний місцевий пам'ятник Кобзареві стоїть біля будівлі парламенту Манітоби. Крім того, у вінніпезькому парку скульптур стоїть кілька робіт Лео Мола2 - канадського майстра українського походження, провідного автора діаспорної "шевченкіани".

• Родовід Шевченка починається з прадіда поета, “одчайдушного” гайдамаки Андрія Омеляновича Грушевського-Шевченка (1720-1795), а закінчується його далекими нащадками, яких доля розкидала по всіх-усюдах. Як відомо, Тарас Шевченко не був одружений, тобто прямих нащадків не мав. Через те, нащадками, найближчими родичами Кобзаря прийнято вважати дітей його братів та сестер. Загальне генеалогічне дерево Т. Шевченка – це понад тисяча осіб, займає полотно розміром 4 метри на 1.5 метра. Рідні брати і сестри Тараса, тобто дві сестри – Катерина і Ярина та два брати – Микита і Йосип, дали нащадків, і їхній рід не зів’яв і донині.

• Українська трембіта — це гуцульський духовий інструмент, найдовший музичний інструмент світу (від 3 до 8 метрів), що входить до Книги рекордів Гіннесса. Спершу трембіту використовували зовсім не для музики, а як засіб зв’язку чабана із селом. Також за допомогою трембіти попереджали про небезпеку: особливі комбінації звуків попереджали гуцулів про лихо. Вона сповіщала про вихід овець на полонину, відхід на той світ чи народження в сім’ї дитини. Нею запрошували на весілля, з нею колядували. Нею ж визначали годину, а найдосвідченіші чабани навіть передбачали погоду. Кажуть, особливо добре інструмент відчуває дощ та грозу. Вік дерева з якої роблять трембіту повинен бути 120-150 років. При виготовленні трембіти, загартований стовбур одним ударом потрібно розчахнути навпіл і вручну витесати серцевину — це теж може тривати рік. Вага триметрової трембіти не перевищує якихось 1,5 кг.

• Видатний австрійський композитор Людвіг ван Бетховен3 присвятив дві симфонії українцеві. Ім’я щасливчика, на честь якого було створено два твори, – Андрій Розумовський4. Андрій Кирилович Розумовський був дипломатом і меценатом Бетховена. Майже все життя він провів у Відні, де й познайомився з композитором. Дружба між чоловіками стала причиною присвяти Андрієві Розумовському 5-ї та 6-ї симфоній.

• Новорічну пісню українського композитора Миколи Леонтовича співають на всій планеті. Мова йде про «Щедрик» Леонтовича – одну з найпопулярніших новорічних пісень. Його англомовна версія відома як «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» (Carol of the Bells) стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі. Уперше виконана в 1916 році у Києві, мелодія рознеслася світом і вже 1921 року лунала в нью-йоркському Карнегі-Холлі.

• Варвара Каринська (1886-1983) – український дизайнер костюмів для балету та кіно, номер один у світі. На початок ХХ століття Працювала у Бродвеї та Голлівуді, з Сальвадором Далі, Марком Шагалом. В її костюмах знімались Марлен Дітріх, Елізабет Тейлор, Інгрід Бергман, Вів'єн Лі, Ален Делон та інші численні зірки. Це вона вигадала сучасну балетну пачку. Отримала два “Оскара”.5

• Одну з найвідоміших пісень у світі – Summertime – Джордж Гершвін6

• написав під враженням від колискової «Ой ходить сон коло вікон» у виконанні Українського Національного хору.

• Соломія Крушельницька (1872-1952) мала неперевершеним сопрано в три октави, яке нікого не залишало байдужим. Цією оперною дівою, яка співала на восьми мовах, захоплювався весь світ. Щоб слухачі не забували, звідки вона родом, після концертів Соломія частенько знайомила їх з українськими піснями.