«Пані та панове… ласкаво просимо до Цирку Безликих Снів!»
Це перші слова, які чує кожен, ступивши під тінь строкатого шатра. Легка мелодія бринить десь позаду, акробати злітають у повітря, клоуни сиплять жартами, фокусники дістають неможливе просто з нізвідки. Діти сміються, дорослі плескають у долоні — всі чекають на диво.
Та щось не так.
Зі сцени трибуни здаються заповненими, але якщо вдивитися збоку — там порожнеча. І сміх глядачів лунає так, ніби він записаний і знову й знову прокручується на старій платівці.
«Безликі Сни» — назва звучить як красивий трюк, але ховає в собі значно більше, ніж просто шоу.
Колись цей цирк був відомим і бажаним у кожному місті. Гастролював, збирав повні зали, а тоді… просто зник. Наче ніколи й не існував. Останній виступ закінчився трагедією: полум’я перетворило все на попіл, стерши навіть згадку про сам цирк. Більше його не бачили.
Та чи справді він зник?
Чи, може, лише чекає на наступних глядачів?..