Незнайомець, що йде за райдугою частина: 1

Людина що стояла навпроти Ісаака, і що мала таку ж саму зовнішність, як і він сам, невимушено продовжувала діалог, не затикаючись ні на секунду. Курчуру було злегка дико споглядати майже за самим собою, ніби в дзеркалі.  

- Ти не повіриш, але між членами синдикату все ж існує певне уявлення дружби. Твої товариші замовили за тебе переді мною слово, через що ти зараз тут, - продовжував Лептоприн. 

«Ті холоднокровні й безпринципні вбивці, такі ж самі як і я? Врятували мене? Навіщо? Чи є якийсь у цьому сенс?».

- Можливо це було комусь вигідно, - зневірливо казав Ісаак.

- Так, воно і є вигідно. Мені. Ти станеш ланкою у моєму довгостроковому плані, по закінченню якого усі ми будемо у дамках!

- Про що це ти? Невже те, що я тобі тепер зобов’язаний життям, не робить мене твоїм рабом? Про які дамки ти говориш? Навіщо мені твоє заохочення?

- Тому що я не терплю рабства. Ти людина, і ти сам маєш обрати – померти, чи прийняти мої умови, які я запевняю тебе, не такі погані, як ти собі науявляв. 

- Тоді прошу, говори.

- Я пропоную тобі, стати моїм шпіоном і зайняти моє місце на певний «невизначений» час. Ти отримаєш посаду, гроші, вплив, і все за просто так. Єдиною умовою вважай буде вивчення невеличких таких, двох біографій. Будеш ними прикриватися від випадку до випадку.

- Двох біографій? – спантеличено глянув на нього Ісаак.

- Так. Одна – моя, друга – вигаданого чоловіка, якого я вправно граю, Корта Платінакса.

- Можеш внести більше ясності?

- Отже. Мій «колега», молодий маг, з поламаною психікою, злегка нестабільний, але працювати можливо. Він може змінювати вигляд як свій, так й інших людей, що ти зараз і бачиш. Я лише показав йому твою картину, як він вже зміг майже ідеально тебе відтворити на мені, розумієш? Після нашої розмови, ти ознайомишся з біографіями і здаси мені мініатюрний екзамен, після чого вже ти підеш до нього й приймеш «мій» першоджерельний вигляд, зрозумів?

- Такої плутанини я вже давненько не бачив. І взагалі, чому ти в мені такий впевнений? Я нещодавно з лікарні, в мене ще у своїй голові не все в порядку, а ти створює там ще більший безлад.

- Як говориться: «Сказали – зроби. Відмовся – помри», - посміхнувся Лептоприн.

- Я тебе бачу лише декілька хвилин і…

- Дізнаєшся мене краще у читанні, - Лептоприн виклав на ліжко два тоненькі блокноти, - І намагайся лишній раз не з’являтися знизу корчми. Проси щоб їжу несли сюди, я вже за все розплатився, - чоловік вже збирався виходити, як спинився на мить і додав, - Ще одне. Ти не допомагаєш незнайомцю. Синдикат, не забувай цього. До скорої зустрічі.

- І тобі…

На думку Ісаака хаос тільки починався…

Курчур маючи таке чудове ліжко не спав певною мірою три ночі, лиш під кінець він почав провалюватися у сон самовільно. Лептоприн… Жаб’ячий маг… Старизуб і діарея… Змова рожевооких… Забуте сімейство і його забутий нащадок… Маг перетворень, Віктор Лем, Капітан Луний, Священник, Джонсон, Фенфельдер, Меменотаро, Конрот, Діян і таро.

«Як вже ш це все вкласти в голову й не забути за секунду?» - Ісаак не навчався так старанно навіть у школі.

Після виписки у ньому не просто не пропало, а навіть з’явилося ще більше бажання жити. Незважаючи на такі курйозні умови, він вбачав у цьому шанс. «Бодай не смерть», - вважав він.

Першою ознакою того, що ти вивчив, як правило буває початок аналізування теми. От і Ісаак дібрався до цього.

В цих блокнотах він навіть знайшов пояснення смерті Стефана, хоча який з першого погляду зв’язок може мати далекий Каменот з невеличким селищем коло Жонтару. Схоже що занадто тісний.

«Як же ш все було спочатку?»

Отже, Лептоприн вступив до синдикату, як не маг, отримавши там значну посаду, особисто зустрічаючись з Джонсоном. За що саме він її отримав, Лептоприн схоже вирішив змовчати.

Далі йому було доручено самим Джонсоном встати на захист сімейства Конротів, паралельно наглядаючи за ними.

Джонсон вважав, що біленмани щось задумали, а задум цей ґрунтувався на пророцтві й подіях у Еватроті та Жонтарі. Що саме за пророцтво – також було пропущено, однак полягало воно в ідеї відродження чотирьох могутніх магів, чотирьох королів. Полуміфічних противників усього людства, що заробили репутації монстрів у свідомості люду. Четверо королів – четверо стовпів на яких існує держава: Релігія, яка створює Ідола, який створює Війну, яка в свою чергу розвиває Науку. Кожен з них мав відповідати своєму архетиповому призванню, що й мало регулювати їх характери. Пророки, що проповідували у Еватроті вважали, що пришестя королів мало от-от відбутися, а перший з них, Релігія вже встав на чолі їх пастви, що не на жарт насторожило усю світову владу. Ще й той наказав різати біленманів… З чого б це?

А в свою чергу рожевоокі теж отримали з цього вигоду, і скоріш за все вони співпрацюють з королями, але наявних доказів цього поки немає. Королі мають принести у світ зміни, що у свою чергу мають повалити дворянську владу, а через це й владу синдикату, відповідно.

«Тому Лептоприн опинився коло Конрота, задля контролю ситуації й швидкого реагування у разі якихось рішучих дій з боку рожевоокого, але до чого тоді цей Віктор Лем?»

Тут вже ситуація ще більш заплутана. Батько, що заключив договір з Забуттям, після чого помер Фенфельдер, а про хлопчика, його сина, мага перетворень було назавжди забуто. Лептоприн мав припущення, що саме заради порятунку сина від біленманів, а точніше від пророцтва, він і зробив це. Дворянин або знав, або припускав, що його син є одним з рушіїв пророцтва, але яким саме і яку роль він в ньому відіграє невідомо. Вбивство Фенфельдера не входило у його плани тому, що він вважав це або неможливим, або тим, що не має жодного сенсу, інакше навіщо тоді було жертвувати собою? Кров Фенфельдера була на руках інших.

Біографія цього хлопчини… Записана Лептоприном з його власних слів, змусила Ісаака іноді посіпуватися.