Глава 12

Наступна сторінка. Зберись думками, зосередься подумай те що знаєш ти, тепер від цього свого знання роби помалу свої кроки, іди спокійно не біжи, спотикнувшись знову іди, ти бачиш ціль, на ній вже хтось сидить ти йдеш щоб стати коло нього, ну що ж вперед та не хворать, ну що постояв?, багато злого?, будеш ти знову вирушать, ти знов ідеш, ногам твоїм не привикать, іди іди як прийдеш крикни і я буду тебе шукать.

На сайті дальше він читав. Один мій друг був одинок, він одинок від того що мав він ненаситне в собі бажання мати поряд із собою дівчину, і бути разом. Багато різних дій робив він, все для цього. Пройшли роки мій друг ще досі одинок, він став філософом щоб захиститись від нелюбові. І якось я зустрів його, любив він все, природу навкруги любив, птахів, тварин він був щасливий, і я сказав: «Ділись секретом»,він відповів: «Секрет любові прост, відкрив для себе я любов як ту можливість бути причепним до того що є приємне мені, і я шаную те що зустрічається мені. Коли вдається ближче бути поряд я рад від того, коли від мене це відходить я відпускаю, у мислях своїх ми ідем по кругу, і навіть відійшовши від хорошого із часом нам не хвататиме цього. Вернуться ті для кого я був хорош, вони шукатимуть мене, я радий їм, бо роблю я тільки те що люблю».

 Сергій піддався сну, і бачить себе сидячим за партою в порожньому класі і слухаючим підстаркуватого чоловіка який проводив урок говорячи:  Я бачу певний зв'язок між подіями і це я називаю мисленням, коли мені  давали відро пшениці, і не маючи нічого крім своїх рук куди б міг я помістити і забрати цю пшеницю до дому свого, я взяв лиш максимум у руки свої і поніс із собою. Я взяв пару зерен і зарив у землю, а решту я лишив для їжі, і коли з’їв я те що приніс, я відчув голод, я знов пішов до того місця де ще лежала решта зерен, і знову взяв по своїй можливості. І так ходив я туди сюди щоб насититися тим зерном, та з часом з’їв я все зерно і лиш тих пару зерен що пробились з під землі були надією моєю що може скоро я втамую голод  знову свій. Я виростив врожай, зібрав його і я навчився добувати собі їжу, тепер я ситий і щасливий. Учитель багатий знаннями навчає учня свого, розказує багато він йому про те що відомо йому, та не усе засвоїв учень, а те що він засвоїв заслуга учня, бо скільки б не розмовляв учитель і не розказував учень візьме лиш стільки скільки в силах він взяти, учитель показав шлях і показав що вміє, а той хто навчився, свою славу заслужив, він є достойним своїх знань бо праця його в цьому.

Я розкажу тобі про себе. Світ в якому я живу сповнений різними красивими, і приємними для мене речами. Як матеріальними так і духовними. Я називаю матеріальними речі які можна поторгати, побачити, відчути запах, почути на звук, спробувати на смак, передати з рук в руки, і якщо їх лишити десь на лавочці і піти по своїм справам, люди які проходитимуть повз замітять існування цієї речі. Якщо говорити більш простіше матерія - це речі які мають свою молекулярну основу. Матерія - це стіл, ліжко, дерево, тканина, ложка ну і все що є частиною нашої природи. Коли матерія вступає у зв'язок із людиною появляється інший вид енергії, психічний. Кожна матерія несе в собі психічні характеристики, які виявляються з допомогою людини.

Наприклад: людина зустрілась із кружкою, як її можна сприйняти, можна за кольором, за формою, за смаком, за твердістю і м’якісттю і ще багато за чим. Ця інформація яку я називаю психічною додається до попередньої і запам’ятовується, в моєму мозку, де в майбутньому буде використана для задоволення власних потреб. Матерія має психічні властивості які і запам’ятовуються людиною згідно особистих якостей і найближчих потрібностей мого організму. Тобто коли я бачу матерію, я запам’ятовую її візуальні характеристики, я запам’ятовую її характеристики відповідно  тому органу відчуттів яке я використовую, це може бути сукупна робота декількох відчуттів якими я сприймаю світ. Так як кожна матеріальна річ має психічно – духовну енергію, тоді і людина як різновид складної матерї також має психічно – духовну енергію. Яку я обозначаю як ідею. Ідея - це психічна суміш інформації яка находиться в певному порядку. Призначення ідей широке, із самих простих, направлених на задовільнення потреб організму, до більш складних направлених на задовільнення сенсу життя. Ідея  - це спосіб. Ідея - це той  набір психічно - духовних операцій, які потрібно виконати щоб отримати матеріальну відповідь. До ідей відноситься вся психічно – духовна робота нашого мозку, на прикладі це можуть бути роздуми щодо: любимої людини, побудови власного дому, написання книжки, засадження дерева, написання віршів. Так як сам предмет має і психічно – духовну енергію і матеріальну енергію тому щоб досягти повного завершального етапу потрібна матереалізація ідеї, тобто ідея має перейти в матеріальний стан. Коли ідея і матерія разом, цей процес я називаю діянням.