Глава 7

Сергій  дочитав цю сторінку, він згадав як нічого суттєвого в своєму житті не зробив. Він енергійно піднявся і почав шукати  записник, відкрив його, він став писати. Наступних 3 години він провів у думках над винаходом який колись йому хотілось зробити він згадував і записував. Опісля він зголоднів, пішов на кухню, зробив собі бутерброд, підкріпившись, сів на ліжко і прикрив очі. Сон поглинув його. Прокинувшись зранку він почав готуватись до роботи. Прийшовши вечері він знов почав читати сторінки вчорашнього сайта.

Мій друг переродився, і взяв до себе у багаж великій груз, наповнившись у ньому, він плавав в цьому морі, і не вдавалось найти свій берег, він довго спав коли він сумував і прокидаючись ставало все ясніше, навколо море но він у ньому ще не пливе, ставав то ближче то віддалявся і зорієнтувався, а потім, зрозумів що він прекрасний як ті кити коли пливе по своїх вміннях, він милувався рибками, і лиш типер став розуміти що рибки милуються ним, він вже прекрасний поки пливе своїм хребтом. І вже не топить море його тіло, воно для нього є пожива, і в ньому він і воно в ньому, в його потребі бути з ним, в потребі моря, щоб він був у ньому. Любов між ними я це назву, любов одного, любовю іншого, потрібні вони разом для життя, щоб створювати й жити легко, бо старість хоче бути легкою. Не путай ти любов з ненавистю любя, бо сам хто любить не може пойняти цього, не любить він, хоч відчуває що любить. Дитина він ще у душі своїй, й чекає щоб йому сказали, він ніби разом, та він не знає де його це разом. Любов великий скарб, та що буває коли ненавидять один одного любя, любя ненависний найгірший ворог, він ласкою приспати пильність твою хоче він все для тебе. Но це усе не є любов, готуйся ти йому усе відати потребує він в тебе все і не буде сил щоб втамувати жажди ненавистю любя, бо вся його любов іде з ненависті, яка будує щоб потім посміятись із того зданія, не вір і остерігайся, не рівна тобі така любов, вона приходить як то щастя, і вимагатиме від тебе. Навчись любові щирої, щоб відаючи не убавляти собі, віддавай прибавляючи коли відаєш, бо ти створюєш і маєш дух який прийняв від тебе щось, бо дух цей вільний і може жити згідно волі своєї, не прив’язуй вільний дух і буде радувати він тебе красою своєю, і ти для нього його краса. Ненависна любов шукає собі наказів і боїв, любов справжня займається своїми справами.