У кімнату зайшов Стьопа, Сергій познайомив їх. І сказав: «Ладно мам, побудь тут, ти напевне голодна, я піду щось приготую поїсти», і пішов на кухню,а коли вернувся у кімнату, мама розказувала його сусідам про його дитячі вчинки,і ті сміялись. Нагодувавши маму Сергій пішов провести її на автобус, по дорозі розказував про свої успіхи на які мама ніяк не реагувала, а коли почав розказувати про ті проблеми які у нього були, вона активно давала йому поради, щось типу: «Ти дивись, того не роби, того тоже, бери приклад з Ігора і Стьопи, роби як вони». Після такої розмови Сергію стало важко: «Вона мене не розуміє» казав собі він по дорозі назад в гуртожиток.
Завершився другий рік навчання, Сергій вернувся додому на літні канікули, батько і дальше продовжував пиячити, сестра Марія вийшла заміж і тепер із своїм чоловіком жили в сусідній кімнаті через стінку від мами. Коли Сергій прийшов просити маму позичити гроші на навчання вона відмовилась, сказала: «У мене немає зараз, ми справили свадьбу і не можим тобі давати гроші, іди заробляй сам». У Сергія залишалось два тижня до початку навчального року і він почав шукати роботу, та куди б він не приходив всюди йому відказували. За два тижні йому не вдалося найти роботу, і він лишив навчання в технікумі.
Сергій лишився в домі і інтенсивно почав відновлювати господарство, ремонтувати сарай, і все інше, батько став йому помагати, та не завжди витримавши трудового дня із обіду відлучався і приходив вже п’яним , та з часом запої в батька скоротились, і все ніби наладилось. Вони працювали разом в полі, на городі, їздили в ліс щоб заготовити дров на зиму.
Сергію виповнилось вісімнадцять і його призвали в армію. Через пів року служби в армії його відпустили, додому на два днів. Прийшовши додому він побачив п’яного батька, і ще декількох його друзів в точно такомуж стані, на підлозі валялись бички від сигарет, а під стелею стояв сигаретний дим. Він вигнав батькових друзів, і побув із батьком, говорили про армію, батько мало соображав, йому було встидно, що син за два дня що приїхав погостювати додому, застав його в такому стані. Сергій був радий бачити батька, навіть в такому стані, наступного дня він пішов до мами із сестрою, погостювавши там він вернувся додому зібрав речі, попрощався із батьком і поїхав назад у віськову частину. Через 2 тижня прийшла телеграма про смерть батька, він приїхав, виявилось що він отруївся грибами.
Сергій поховав батька і вернувся в армію. Сергій почав подумувати щоб пов’язати своє життя із армією і зробити кар’єру. Після закінчення служби в армії він поступає в школу прапорщиків, після чого іде в назначену віськову частину продовжувати службу. Живе в гуртожитку, в окремій кімнаті із спільною кухнею, так як і інші військово службовці. Проблем із службою в нього не було, усе було йому ясно, його обов’язки , з якими він вправно справлявся.
Якось одного вечора, на кухні було застілля сприводу дня народження одного із колег, за столом Сергій сидів поряд із Олею якої спочатку соромився і вів себе зажато, тост за тостом і вони досить жваво розмовляли один з одним, після застілля Сергій провів Олю до сусіднього будинку, в якому вона жила, де і лишився з нею. Зранку вони прокинулись в обятях один одного. Домовились зустрітись в 20.00. Цілий наступний день він думав, куди запросити її, і після роботи купивши букет квітів, пішов до Олі в гості. Постукав в двері, ніхто не відкривав, він постукав ще раз, та двері лишались закритими, запхавши букет квітів за ручку дверей, він пішов по довгому коридору в сторону сходів, за п’ять метрів перед ним відкрились двері якоїсь кімнати в гуртожитку, і з них вийшла Оля, вони пішли до неї в кімнату, після чого вийшли тільки зранку.
Пройшло два тижні, Сергій мав великі плани, він бачив себе разом з Олею в старості, і в черговий раз зайшовши в її кімнату побачив там якогось мужика:
Оля стояла біля плити Сергій підійшов заді, обняв її, поцілував в шию. Вона відповіла:
В той вечір Сергій пішов в магазин і добряче напився, з того часу він почав пиячити. Приходячи зразу після роботи, він накачував себе алкоголем, і з часом він вже не міг просто щоб не випити, у нього появилась жажда до алкоголю.
На вихідних випивши бутилочку пива він знайомився із дівчатами в парку, та дальше знайомства це не заходило, навіть коли вони давали йому свій номер телефону, на його цілотижневі дзвінки просто не відповідали. Після чого він добряче напивався.
Якось зранку прокинувшись від жахливого головного болю він подумав, про свого батька, згадав своє село, свій дім. І вирішив більше не пити, вернутись додому і почати все заново.
Дочекавшись весни, Сергій вернувся додому і випросивши в сусідів декілька відер картоплі засадив город. Якось до їхнього села приїхала іномарка, звідти вийшов дорого одітий мужик і поклеїв оголошення, про набір на роботу на будову, всіх заінтересованих попросив прийти, в понеділок в шостій годині ранку. Прийшло багато його односельчан. Мужик приїхав, вийшов із машини, і довкола нього почали збиратись люди. Він почав говорити: «Робота важка, на будівництві в Києві, зарплата висока, надається житло в гуртожитку, потрібно вісім чоловік» . Він почав підходити і нюхати, від кого пахне перегаром, при цьому давав запитання: «Що вмієш робити?, який досвід маєш?» . Сергій вже пару місяців як лишив пити може від того, неміцного зовнішньо хлопця ,взяли на роботу. Цей мужик назвав себе Ібрагім Григорович і лишив свій номер телефону, сказав всім кого він вибрав приїхати в назначений день, в назначену годину, Сергій із рештою односельчан приїхав до їхнього офісу після чого продовж дня їх усіх розселили по різних гуртожитках і розвезли по різних будівельних об’єктах в Києві.
#8595 в Любовні романи
#2067 в Короткий любовний роман
#368 в Не художня література
любов і доля, філософія життя, любов і біль_душевні страждання
Відредаговано: 10.09.2022