Порожнеча. Одна доля

В царстві Порожнеча, де собиралася нежить, Бог Світла поставив печать, щоб закрити там нежить, щоб не зростала їх сила. Щоб захистити печать, не її охорону була послана богиня Джина.

Минуло тисячі років, а Джина все чекала поклику з небес - вона хотіла повернутися на Небеса. Але коли вона підняла голову до неба, нічого, крім темних хмар, не показалося її погляду. Вона боялася, що про неї забулися.

Із царства Темряви, постійно доносилися голосіння і це дратувало Джину. Вий виходив від нежиті, потрапивших в пастку печаті. Вона постійно приймала марні спроби зламати її, але результат завжди був один і той же. Вони натикалися не невидиму стіну і відступали і так продовжувалося день за днем, рік за роком. Нудне житття засмучувало Джину і вона слідкувала зе нежиттю із всією увагою.

Нежить нарешті отримала свій баланс. Вони зібралися в темряві всю силу, яку тільки могли і почали шукати вразливі місця печаті. Вони вивільнили всю свою енергію, щоб вдарити в слабке місце; так на печаті стала зростати тріщина. Але Джина була сильно зосередженою на небі і не знала про те, що відбувається план втечі нежиті, поки, в кінці кінців, незліченна кількість, їх число не прорвалося крізь печать і не вилетіло на зовні.

Для початку Джина була здивована цим дійством, але потім раптом відчула незвичайне хвилювання і полегшення, оскільки визнала себе вільною і не забов'язаною більше охороняти печать, залишаючись в цьому проклятому богом місці. Їй було байдуже, зруйнує нежить світ; вона просто хотіла повернутися додому.

Джина піднялася до неба, але як не дивно, її чекали Юстиціарії Світла. Вони зруйнували її мрію про повернення на Небеса, зірвавши її крила і лишивши її статусу богині. 

Джина упала назад до землі, а слідом нежить потягла її назад в Царство Порожнечі.

"Повернись! Джина, повернись до нас! В кінці кінців, у нас із тобою одна доля!"