Порожнеча. Генерал

Бертольд, лорд-генерал, був відважним і лютим войном. Сидячи на власному улюбленому коні Шері, лорд Бертольд із легкістю проносився по улюбленому полі битви. Він, без сумнівів, був непереможною легендою, променем перемоги. 

На жаль, Бог Вектор не був одним із його загиблих противників. Він поклав кінеці правління Бертольда, безжалісно забираючи його енергію і сили з плином часу. Міць Бертольда безперервно випаровувалася, поки, нарешті, нове покоління не знищило його, зайнявши трон Бертольда і ставши новим променем перемоги.

Бертольд потонув у печалі, принесених старінням. Він так звик до того, що його оточувала хвала і слава, і не міг змиритися із тим, що пам'ять про нього згасне із свідомістю людей.

Такі почуття перетворили Бертольда на примхливого старого буркотуна. Будя-яка дрібниця могла засмутити його і змусити його ув'язатися в бійку. Його репутація була сильно підірваною і люди більше не поважали його.

Одинокість зламали Бертольда і в кінці кінців, поховали його живцем. Бертольд був розбитий і морально, і фізично після довгих самокатувань.

Маючи залишки свідомості, Бертольд повернувся на поле битви. Свіжа кров просочила землю, перетворивши її в темне криваве болото. Раптово в голові Бертольда почувся шепіт.

"Немає смерті, немає страху. Йди за мною. Смерть подарує тобі новий початок. Переродившись ти повернеш собі колишню силу".

Пара старих рук накрила Бертольда і затянула його в криваву землю.

"Бертольд! Ласкаво просимо в Нежить".