Пісня Йордизму
Присвята:
Тому, хто торкається моєї ніжності так,
ніби тримає в долонях щось дорогоцінне.
Пісня
Я плекаю себе не для погляду,
не для похвали, не для чужих очей.
Я просто люблю, коли моє тіло
відповідає мені м'якістю своєю.
Я піклуюся про свою шкіру,
бережу її ніжність і тепло,
повертаю їй гладкість
і тиху радість дотику.
Бо тіло — не те, що треба терпіти.
Тіло — дім, у якому я живу.
Я бережу свою ніжність.
Я не дозволяю їй зникнути.
М'якість — теж сила.
Краса — теж любов.
А коли коханий торкається мене
і бачить те, що я берегла,
його дотик стає подякою
за мою любов до себе.
І якщо він цілує мої ноги —
я не віддаю йому свою красу.
Я лише дозволяю йому
побути поруч із нею.
Бо спочатку
я сама сказала своєму тілу:
«Я тебе люблю.
Я про тебе подбаю.
Я залишу тебе ніжним
стільки, скільки зможу».
І нехай мої стопи
будуть витвором Великого Скульптора,
легко несуть мене крізь роки,
крізь дороги, міста і час.
Нехай залишаються м'якими,
прекрасними і ніжними
завдяки моїй турботі й любові.
Нехай залишаються красивими
не тому, що хтось ними милується,
а тому, що я люблю бути в цьому тілі.
Я бережу свою ніжність.
Я бережу свою красу.
Я бережу себе.
І це — теж Любов.