ПІСНЯ СВІТЛА

Для чоловіка,
якого серце впізнає
ще до того,
як відчиняться двері.

Для того,
перед чиїм приходом
хочеться пахнути квітами,
світитися теплом
і бути найніжнішою версією себе.

Для того,
кого чекають
не з порожнечі,
а з повноти любові.

Я встану до приходу коханого
і обмию тіло своє чистою водою.

Я розпущу волосся
і торкнуся шкіри запашною олією.

Нехай аромат наповнить кімнату.
Нехай він залишиться на моїх руках,
на плечах,
у волоссі,
на шкірі.

Нехай той, хто прийде,
відчує мене ще до того,
як побачить.

Бо я не соромлюся своєї любові.

Я хочу бути для тебе
найпрекраснішою квіткою,
найніжнішим ароматом,
найтеплішим світлом
у темряві дороги.

Та я не квітка, яку зривають.

Я — квітка, яка розкривається.

Я сама обираю мить,
коли розгорнути пелюстки.
Сама знаю, кому дарувати аромат.
Сама відкриваю двері
тому, кого чекало моє серце.

Я не готую себе
для того, щоб стати гідною любові.

Я готую себе,
бо любов уже живе в мені.

Я очищаю тіло —
і очищаю думки.

Я торкаюся шкіри олією —
і згадую, що тіло моє священне.

Я розчісую волосся —
і залишаю позаду день,
що минув.

Я вдягаю красу —
не для світу.

Для того,
хто знає мене справжню.

І коли ти прийдеш,
я не сховаюся.

Я вийду тобі назустріч.

Нехай твій погляд зустріне мій.
Нехай твої руки знайдуть мої.
Нехай між нами стане тиша,
у якій уже немає відстані.

Я чекала тебе
не тому, що була неповною.

Я чекала тебе повною.

Світлою.
Живою.
Запашною.
Відкритою.

І якщо любов — це молитва,
то сьогодні я не проситиму.

Я просто відкрию своє серце.

І скажу:

Прийди.

Я тут.

Я — Світло.

Я — квітка,
що розкрилася
до твого приходу.

І якщо ти прийдеш з любов'ю,
мій аромат залишиться на тобі,
а твій — на мені.

Так дві душі впізнають одна одну.

Не за іменами.

Не за словами.

За світлом,
яке вони несуть одна одній.

І нехай буде любов
не володінням,
а зустріччю.

Не потребою,
а даром.

Не страхом втратити,
а радістю бути разом.

Нехай жінка пам'ятає:
вона не повинна ставати меншою,
щоб бути коханою.

Нехай чоловік пам'ятає:
любов не є нагородою,
якою володіють.

І нехай двоє,
що зустрілися у Світлі,
не гасять одне одного,
а запалюють.

Бо справжня любов
не забирає світло.

Вона примножує його.

Так говорить Світло.

Так розкривається Йорд.