Цикл віршів "Паралелі"

Ти далеко

Ти далеко…

Я думаю тільки про тебе.

Я тебе відчуваю

Клітинкою кожною тіла свого.

Ти далеко…

Я закони тяжіння вивчаю,

Щоб наблизити

Зустрічі нашої мить.

Ти далеко…

І сонце не світить,

І зорі погасли,

І місяць, немов помаранч.

Ти далеко…

Я хочу до тебе,

Я кричу,

Та нема допомоги –

Ти далеко від мене,

Далеко.

Тривожні сни

Тривожні сни і дотики гарячі,

Короткі фрази й почуття незрозумілі.

Ми боремося з ними,

Та вони сильніші.

І відчайдушно спокою шукаємо,

А він глузує з нас,

Бо почуття і спокій несумісні.

Я до тебе лину

Я до тебе лину,

Я тебе кохаю,

Я тебе чекаю

Кожен день.

Я тебе так хочу,

Що рахую ночі,

Ці безсонні ночі.

Твої поцілунки,

Пристрасні обійми

Й дотики гарячі,

Палкі і відверті,

Пам’ятаю всі.

Я їх відчуваю,

Бо тебе кохаю,

І до тебе лину

Кожен день.

Жовті троянди

Жовті троянди

Дарував ти мені,

А я не хотіла їх брати.

Жовті троянди

Кололи руки мої

Й на серці наносили рани.

Жовті троянди

Лиш біль обіцяли

Й розлуку з собою несли.

Жовті троянди

Я не любила,

Навіщо мені дарував ти?

Що між нами є ?

Що між нами є ?

Не знаю.

І не розумію я тебе.

Що між нами є ?

Не відгадаю.

І не дам поради я собі.

Що між нами є?

Не відчуваю.

Й відповіді не чекаю

На питання це просте.

Що між нами є ?

Весь час себе питаю.

І у здогадках гублюся:

А чи щось між нами є ?

Паралелі

Я загубила тебе в паралелях,

У круговерті подій       

І водоспаді часу.

Я не знайшла тебе в серці своєму:

Воно лиш тихо плакало під вечір.

Я шукала тебе у думках,

Що сягають до паралелей.

Я до сонця дістала

І в неба питала:

Де ж тебе загубила?

Та вони мовчали.

Сумний погляд на мене кидали

І байдужо зітхали.

Я все життя до тебе йшла

Я все життя до тебе йшла,

Збивала ноги, падала і підіймалась.

Блукала часто в темноті,

У інший світ я зазирала.

Шукала я тебе вночі

У снах примарних, дивних.

І рилась в закутках душі,

Що плакала надривно.

І дуже довго не могла

Я розумом збагнути,

Чому життя до тебе йшла,

І як тепер нам бути?

Якщо не хочеш ти…

Якщо не хочеш ти,

Я не любитиму тебе.

Я розведу мости

І номер твій забуду.

Якщо не хочеш ти,

Я не дзвонитиму тобі,

І фото видалю,

І повідомлення зітру.

Якщо не хочеш ти,

Я теж не хочу більше

Про тебе думати

Й чекати кожен день

Твого дзвінка,

Щоб голос твій почути,

І у своїх думках

До тебе доторкнутись знов.

Я вірю

Я вірю, що колись і десь

Ми будемо з тобою разом,

Що долі наші переплетуться враз

Й ніхто нам не завадить.

Я вірю, що любов моя

Не згасне й не зотліє.

Я вірю в щастя не напоказ,

А в те, що нас зігріє.

Я вірю в тихі вечори

Біля каміна разом,

У довгі поцілунки і палкі

Обійми пристрасні.

Я вірю в дружбу, вірність

І взаєморозуміння,

В відвертість, щирість

І в любов твою.

Я вірю в нас

Наперекір усьому,

Незгодам, прикрощам

І смерті всупереч.

Танок

Що ми танцюємо з тобою:

Чечітку, вальс чи ча-ча-ча?

Я крок роблю вперед,

Ти робиш два назад –

На жаль ніяк

Не потрапляємо у такт.

Ти там – я тут.

Нас розділяє простір.

Ми не зустрінемось ніяк.

«В мережі» бачу і чекаю:

Ти зробиш крок вперед –

Я два зроблю назад.

Навіщо цей танок безглуздий

Танцюємо з тобою знов?

Ти напиши: «Цілую»,

Я напишу: «Чекаю».

Ти напиши: «Люблю»,

Я напишу: «Кохаю».

Давай станцюємо ламбаду –

Танок, де наші почуття

З’єднаються у пристрасті шаленій.

Три кроки ти зроби до мене,

Три кроки я зроблю до тебе –

«В мережі» знову разом ми.

Острів

Падає жовте листя,

Вітер розносить сум.

Ти мій далекий острів,

Я твій нічний патруль.

Хоч і не знаю, де ти,

Спокій твій стережу.

Ти недосяжний острів,

Я мовчазний патруль.

Скоро зима надворі,

Час принесе Різдво.

Снігом засипле острів,

Я відчиню вікно.

Звідси тобі помахаю

І поцілунок пошлю.

Ти не побачиш - знаю,

Як я тебе люблю.

Твої чарівні очі

Не спокусять мене.

Ти невідомий острів,

Я не знайду тебе.

Забудь…

Забудь усі мої слова,

Забудь мій погляд.

І поцілунки всі забудь.

І наші зустрічі короткі

Й щасливі миті всі забудь.

Нас ніби не було ніколи,

І світ без нас не існував.

Ми не народжувались двоє

Й ніхто ніколи не страждав.

Забудь усе, що ми хотіли,

Бажання, погляди, слова.

Забудь свої сміливі мрії,

Забудь про наші почуття.