Циганське щастя
Спати мені не хотілося
Коли вже давно сіло сонце і втомилися пити, про музикантів забули.
Я сидів під маленькою копичкою, за якою вже простиралися запашні луки. Звідти тягло пахощами боліголови та долітали зойки якоїсь птахи.
Я дивився на зірки.
Поряд сопів Сверчок, обійнявши пляшку недопитого вермута.
Спати мені не хотілося.
Я думав про Аліну, мою нову пасію. У неї такі шикарні груди, і вся вона, – згадував я тепер, – довголяга... Шкода, що її не було тут. Сиділи б поряд. Дивилися б на зірки. Так мало і так багато…
З іншого боку копиці хтось сів. Відкинувся на спину. Розкидав руки насторонь, шарудівши пальцями в сухій траві.
Я тихенько підвівся.
Місяць входив у хмару. І неяскравими ставали зірки.
Мої кроки були зовсім не чутні.
Замовкла й птаха. Тільки десь далеко брехнув собака.
Нишком я вгледів циганку. Вона розкидалася по зворотній стороні моєї копиці. Волосся геть змішалося з сутінками, довгі ноги простяглися у теж тепер темну траву.
Вона і за столом, – пригадав я, – сиділа красива і танцювала дивно. Ніби байдуже. Ніби в пів-ноги...
#695 в Сучасна проза
#4833 в Любовні романи
#1024 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
