Глава 4. Стрілянина у Потсдамі.

Кайзер-Фрідріх-Штрассе, район Айхе,  Потсдам, Німеччина.

У західній частині старовинного німецького міста Потсдам розкинувся мальовничий район Айхе. Тут панує особлива тиша, яку можна зустріти лише в містах з багатовіковою історією. Приватні домівки вздовж прилеглих вуличок — це гармонійне поєднання класичної німецької добротності та сучасного мінімалізму. Багато будинків зберегли елементи прусського стилю — світлі фасади, черепичні дахи теплих теракотових відтінків та великі вікна, у яких віддзеркалюється високе небо Бранденбурга. За низькими охайними огорожами ховаються доглянуті садки. Навесні вони вибухають цвітом магнолій та рододендронів, а влітку дарують прохолоду крізь густе листя старих дубів та каштанів, що залишилися тут ще з часів, коли ці землі були частиною королівських мисливських угідь.

Ця частина району Айхе, де Кайзер-Фрідріх-Штрассе (нім. Kaiser-Friedrich-Straße) межує з університетським кампусом та розгалужується на затишні приватні квартали, — це місце, де імперська велич Потсдама м’яко переходить у камерний родинний затишок.

Життя тут просякнуте духом інтелекту. Сусідство з Потсдамським університетом додає району особливого шармом: вранці ви можете побачити професорів, які неспішно їдуть на велосипедах до Нового палацу (нім. «Neues Palais»), та студентів, що з книжками в руках прямують до історичних корпусів.

Повітря тут здається чистішим завдяки близькості до парку Сансусі. Лише кілька хвилин пішки — і ви опиняєтеся серед розкішних алей та античних статуй, де колись гуляв Фрідріх Великий.

Серед невеличких будинків німецьких бургерів у цьому провінційному районі один виділявся своєю архітектурою  - три поверховий з червоної цегли, з вежею, що нагадувала старовинний замок. У дворі був розбитий невеличкий парк із екзотичними деревами навколо вишикуваного газону. Вся ця краса була огороджена двометровим цегляним парканом над яким були помітні камери спостереження. Ділянка знаходилася на самому краю та її північний бік впирався в узлісся місцевого гаю.

«Вожай» уважно роздивлявся маєток з невеличкого пагорбу поміж деревами, що скривали його від сторонніх очей.

«Камери спостереження охоплюють майже усю ділянку, - повідомив новий друг Ніколя - Ігор Петренко. – Проте є одна «дірка» у правому куту, де розташувався гараж, камера дивиться на його ворота, залишаючи без нагляду дах та північну стіну гаражу»

«Це добре», - подумав «Вожай», - «якщо перелізти через північну стіну за гаражем – можна непомітно дістатися задніх дверей будинку».

Увагу Ніколя привернув охоронець у поліційній формі, який вийшов з дверей, підійшов до гаража, глянув навколо й продовжив обхід ділянки.

«Вони розуміють, що в них тут «дірка» у нагляді, - подумав «Вожай». - Саме тому кожного часу перевіряють, роблячи обхід всієї ділянки. Добре, дочекаємось наступного обходу й почнемо».