Глава 32

Коли лісовик пішов, взявши із нас усіх обіцянку  нікуди не лізти , я задумалась над тим, чим зайнятись. Але дещо із слів Танасія мені не сподобалось і про це точно потрібно поговорити з домовичком. Та тільки я зібралась із духом, як Дем'ян сам заговорив:

-Панунцю, там кровопивця Вас кличе.

Ми, синхронно, важко зітхнули.Невже так швидко скучив.Йти не хотілось. 

Поки йшла налаштовувалась і заспокоювалась. Впевненості придавала Чорна, що тепер ні на крок не відходила від мене.

Відкриваючи важкі двері у гостьову частину я, таки, наважилась:

-Якщо він буде, знову провокувати-забери, будь ласка мою агресію.

Чорна уважно подивилась і хитнула головою, погоджуючись.

Альп стояв біля камину, як не дивно вдітий і зосереджений.  На обличчі кам'яна маска, лиш очі блищать з-під рудої гривки.

-Я обдумав твої слова, Відьма- проговорив із таким царським виглядом, що я ледь стрималась, щоб не фиркнути.- Для того, щоб відновитись у вказаний термін-мені потрібна кров.

Дивиться на мене, чекаючи не зрозуміло чого.Ну а я стою, нахиливши трохи голову до плеча. Чекаю, що далі. Скривився:

-Дістань мені кров.

-Де я тобі її візьму?

-Не мені вчити відьму де кров береться- зло зіщурився вампір- У таких, як ти завжди є свої джерела.

-Що є-все моє. -роздратування піднялось і зхлинуло так само швидко, під лагідними поглажуваннями мого зла- Тебе то цікавити не повино. Хочеш крові - плати і здавай свої точки. А як ні-крутись сам.

-Хто б сумнівався -процідив упирь, різкими кроками пересікаючи кімнату.

Я навіть, трохи струхнула, вже не знаючи що від нього чекати. Та вампір усього навсього пройшов до столику, щоб узяти якийсь папірець і невдоволено кривлячись, простягнути мені:

-Тут декілька варіантів. Перший найпростіший-там завжди є. Але там мене будуть чекати в першу чергу. 

Я перевела погляд на перший рядок із трьох і таки зкривилась. Акуратним, каліграфічним почерком мене посилали в морг  міста Конотоп.  Невже альпи не тільки живих п'ють. Фу… Про що не применула відразу спитатись. І отримала у відповідь лаконічне:

-Не позорся, відьма. -і він відразу продовжив - друге надійніше, але там потрібно як мінімум три дні для зв'язку, отримання  замовлееня і його виконання. Якщо  ти раніше з ними не працювала-швидше за все, тобою зацікавляться і тоді шанс, що мої вороги нас знайдуть виросте втричі.

Від мене явно очікували якусь реакцію. 

Прочитавши  адресу якогось клубу -лиш коротко відповіла:

-Не користувалась.

Альп досадливо  видихнув, барабанячи пальцями по столу і несподіванр сумно протягнув:

-Тоді тільки морг. Але не забудь сказати, що тобі потрібна тільки жива кров. І більше як пів години-не затримуйся. Навіть, якщо її не принесуть за цей час.

Я трошки розгубилась, від таких перспектив. Тим паче, на листку було три адреси:

-Так а третя?

-Вона відкриється тільки весною. Просто я впевнений, що ти її не знала. Вважай-подарунок.-вампір несподівано по доброму посміхнувся. І всупереч всьому я зрозуміла, що ніколи не піду туди. Навіть обходити цю адресу буду по сусідній вулиці. На всякий випадок.  Хто його,паразіта, знає-може там сучасні інквізитори тусуються. У голос сказала:

-Дякую. Всяке мені дарували, але таке вперше. Вмієте ви, пане, догодити жінці.

-Рости широка-ще сильніше посміхнувся Івас, протягуючи вже знайому картку.

-Скільки брати?

-Чим більше-тим краще. Тільки врахуй, що для відьми більше трьох пакетів-викличе підозру. -вампір скуйовдив волося пятернею, продовжуючи розмірковувати вголос- З іншого боку-другий раз я би не радив туди повертатись найближчим часом. Ай, бери все що є, а там видно буде.

А коли я вже хотіла йти, добавив:

-І холодильник не забудь.

Я так і зупинилась у пів оберта до дверей:

-Важко не забути те, чого немає-пробурмотіла розмірковуючи де його взяти, і чи звичайний туристичний з Всеєцентру підійде.

-Відьма, ти серйозно?!-пророкотав вампір-Чи хочеш мене ще на гроші розвести? І не думай. За кров я так і бути-заплачу сам, а все інше вирахую при розрахунку за твою допомогу.

От жлоб! Не стільки вже він і платить, щоб так псіхувати.Здається вони вторгувались за десять доларів в день, але я тоді про щось інше думала і не слухала особливо. Враховуючи його одяг, такі як він, за день відпочинку більше витрачають, як вампірюга за місяць заплатить. А з іншого боку я й за мільйон його мармизу бачити б не хотіла.

В голос же проговорила:

-Значить поїде без холодильника.

-Ти ідіотка?!-заричав вампір, а його очі знову почали іскрити-Чи мене за лоха тримаєш? 

-З чого ти взяв? - постаралась сказати, як можна спокійніше

-Ну сама ж ти кров якось довозиш?

І що тут сказати. Він же впевнений, що я відьма. Все до чого додумалась:

-А що її возити-постаралась сказати як можна легковажніше-Сама нозями приходить.

Івас витріщився на мене як на якусь огидну дивину, із сумішшю цікавості і відрази:

-Да ти зовсім в своєму лісі одичала, Відьма. 

-Менше пафосу-перебила, поки ми знову не поскандалили.-Який має бути холодильник?

-Скажеш Лисому-він свій дасть- протягнув альп.

І ми покинули особняк, уточнивши яку суму потрібно зняти готівкою.