Цидульки втратившої
Пролог
У підземеллі було сиро і холодно. По старим кам'яним стінам цебеніли струйки води, а арки не менш древніх сводів вже ледь тримали шар грунту над ними.
Здавалось тут вже давно ніхто не ходив, та цокіт каблучків швидко спростував цю думку. Майже одразу з-за повороту винирнула висока худа брюнетка з перекошеним від злоби доглянутим обличчям.
Швидкими кроками вона пересікла напівтемну залу і тонкою рукою зі свіжим дорогим манікюром піднесла сірник до чорної свічки, що височіла на покритому дивними візерунками столі.
Нерозбірливі слова і вогонь осяяв кам'яну залу неприродньо яскравим світлом.
-Він противиться!-заговорила жінка
-Ідіотка!-рознеслось звідусіль-Тебе попереджали не спішити!
-Я більше не могла! -піджала ботоксні губи брюнетка- Він мене дістав!
-Дістав?!-загуркотіло так, що аж камінь над свічею тріснув- Якщо ти не впораєшся до кінця тижня-час проведений із ним стане твоїм найкращим спогадом. Нам потрібно усе, до останньої краплі! Роби що хочеш, але закінчи справу! Нам потрібно більше сили!
Свічка погасла, а жінка, вилаявшись помчалась назад до свого бранця.
#487 в Фентезі
#104 в Міське фентезі
Відредаговано: 04.06.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
