Ну а далі почався справжній дурдом.
Спочатку Івас сперечався з Тосем і Богданом як краще закріпити зелену красуню в залі. Доречі, глазомір в упиряки, дійсно відмінний. Ялинка зайшла акурат під саму стелю. Ще й місце для вершечка лишилось.
Потім вони ледь не побились майструючи стіл.
Ми ж, з Дем'яном і рештою, подивившись на все це, малодушно чкурнули прикрашати будиночок.
Це вже пізніше ми всі майже побили Іваса, котрий знову включив режим відчайдушної домогосподині і намагався керувати кожною іграшкою, що вішалась на ялинку. Довелось усією могутньою купкою приструняти паразита і пояснювати, як важливо рахуватись із іншими. В якості моральної компенсації, йому урочисто дозволили начепити сяючий вершечок. (Ну, і ще трошки тому, що Альпа менше всіх шкода, якщо впаде).
А після вечері Дем'ян проводив майстер клас з плетіння і ми всі, навперебій, вихвалялись один одному своїми ажурними прикрасами.
А потім несподівано закінчилась моя перша Святкова ніч в новому статусі і будиночку.
І почався перший Святковий ранок.
Відредаговано: 28.12.2023