Глава 14

Його тон не залишав жодної надії на те, що я зможу до нього достукатися.  Я витягнула руки, буквально впала животом на ліжко, думаючи лише про одне - все має властивість закінчуватися. І з огляду на палаючий погляд диявола - довго це не триватиме. Зняв одяг. А потім ліжко здригнулася під вагою його тіла. Гарячі пальці опустилися до попереку, підхопили мереживну гумку трусиків і зрушили їх донизу. Я приготувалася до тиску чоловічого тіла і вторгнення. Але до того, що Деміен зробив далі, виявилася не готова.

Теплі долоні накрили півкулі моїх сідниць, не мнучи, не завдаючи біль - це були настільки ніжні погладжування, що я біла остаточно збита з пантелику. Заспокійливі, що забирають тремтіння, разом з тим чуттєві та ласкаві.

 «Він вміє бути ніжним?» - відкриття звалилося на мене, як сніг на голову. Я чекала всього, чого завгодно, але тільки не цього. Не в подібній ситуації. Я ж бачила його палаючі очі, чула безкомпромісний наказ в голосі. Те, що згораючий від бажання чоловік не візьме мене цю ж секунду, а спробує хоч якось заспокоїти, в мою картину світу не вписувалося.

 «Він відрізав мене від рідних. Силою відвіз сюди. Посадив до клітки, після чого просто зґвалтував, не слухаючи моїх прохань хоча б почекати. Я його полонянка.  Я не маю права шукати в ньому хоч щось хороше ...»

Думки били набатом у скроні. Я зараз особливо гостро відчула його владу і свою вразливість. Навіть відкрила очі, дивлячись на червоні смуги на зап'ястях.

Влада. Уразливість. Полонянка. Викрадач. Диктатор. Його наложниця.

Всі мої почуття як ніби стиснулися в вогненний клубок. Ці слова були схожі на яскраві вогняні літери у свідомості. У якийсь момент моє становище беззахисної іграшки та влада Деміена прийшли в нелогічну, потужну, непорушну гармонію. Вона стиснулася, подібно гнучкій пружині - і негайно ж різко випросталося, посилаючи по вигинах мого тіла розряди, незнайомі, солодкі, чудові всупереч всім законам логіки.

Долоні Деміена наче вбирали в себе мою несподівану віддачу, щоб потім повернути в іншому вигляді - через ніжні дотики рук.

Я не могла опиратися новим відчуттям. А може, просто не хотіла. Придушила стогін, стискаючи постільний шовк, відчуваючи, як серце б'ється, розганяючи в крові дурманний токсин чоловічої близькості. Низ живота охопило приємною знемогою, і я несвідомо втиснулася в матрац, відчуваючи гостре бажання. Перша ж спроба втиснутися ще сильніше розсипала іскри задоволення.

Деміен навис зверху, утримуючи вагу тіла на витягнутих руках, і його губи торкнулися моєї шиї. По тілу негайно ж пройшла хвиля тремтіння. Тертя колючої щетини о шкіру, його гаряче дихання, спокусливі дотики губ і язика - все це приголомшило мене ще більше.

Це було неправильно. Я не повинна була цього відчувати.Але гарячі поцілунки Торетто стирали почуття гострої провини з кожним своїм дотиком, залишаючи відчуття, близьке до умиротворення. У мене не було права це зупинити, тому все, що залишалося - приймати та розчинятися. Стікати розплавленим віском по голці його жадання. Гасити свій страх, трансформуючи в щось незнайоме і чудове.

Коли він перевернув мене на спину і накрив рот поцілунком, я втратила відчуття часу. Закрила очі - чи то для того, щоб він не побачив сум'яття в них, чи то з метою зосередитися на солодкому польоті почуттів і емоцій.

А його губи не знали втоми. Язик ковзав всередині мого рота, розпалюючи полум'я в крові. Я навіть не повернулася з небес на землю тоді, як відчула пульсуючим лобком тиск його стегон, значну ерекцію. Не намагалася, як минулої ночі, сильніше втиснутися в матрац, хоча до того, щоб податися назустріч, ще було рано.

Моє серце билося під його долонями. Хриплі стогони гасли в атаці ніжного, спокусливого поцілунку. Іноді пробивалися слабкі уколи образи - чому Деміен не був таким минулої ночі, коли мені це було так необхідно. Я намагалася гасити їх вже сама, побоюючись, що зараз він відчує мої претензії, і від ніжності не залишиться навіть сліду. А потім все-таки не стрималася, вигнулася тілом, розчиняючись від солодкого болю в грудях і між стегон. Ніжність? Схоже, вона була тут ні до чого. Якби ласки Торетто стали грубіше, навряд чи це погасило б пожежу всередині.

Деміен розірвав поцілунок. Це було неочікувано. Я провела кінчиком язика по губам і широко відкрила очі, немов питаючи - якого біса він зупинився?

Його темний погляд з несамовитими іскрами захоплення та одержимості знову запустив розряд тремтіння - не стільки в тілі, скільки в глибині моєї свідомості. І коли чоловік погладив мою скроню, провів пальцем по облямівці тремтячих губ, перед очима все попливло. Я прекрасно розуміла, що видала себе з головою. Неначе повернулася в ту мить на пустельний пляж столиці, де вперше захотіла дійти до межі з ним. З тоді ще незнайомцем, який зараз мене просто привласнив.

 - Тайно, - його голос з легким акцентом викликав спалах спека всередині. Другий раз він назвав мене на ім'я, не знеособлюючи до «ель секрето». Не стримавшись, я глибоко вдихнула, не в змозі вгамувати с серце. А його теплі долоні ковзнули по моєму тілу, злегка стиснувши груди, затримавшись, щоб подарувати миті чудової ласки.

Його погляд невідривно переслідував. Проникав в глибину моїх очей, скануючи та досліджуючи. Наче в ньому зараз таїлося німе запитання, чи готова я до подальшого. Тільки обидва ми в той момент точно знали: зупинка вже неможлива.

Коли я відчула тиск його члену між широко розведених ніг, лише здригнулася, але не відсторонилася. Ейфорія всередині відключила всі гальма. І коли Демієн почав повільно входити в моє тіло, лише прикусила губу, щоб впоратися з відгомонами недавнього болю.

Всупереч моїм очікуванням, вона довго не протрималася. Чоловік увійшов в мене без різкості, повільно, не забуваючи погладжувати шкіру заспокійливими рухами. Я навіть здивувалася тому, як легко це у нього вийшло, наскільки цей раз відрізнявся від недавнього вторгнення. Він заповнив мене собою, і тепер епіцентр солодкого томління перемістився в точку між моїх ніг, в саме серце нашого возз'єднання.