Глава 7

Ранок я проспала. Прямо в шезлонгу під гуркіт хвиль. Дивом не покусали москіти.

Спочатку я пила шампанське, дивлячись на зірки й згадуючи Деміена з якимось щемливим почуттям втрати та захоплення. Таких змішаних почуттів  мені ще не доводилося зазнати.

Я закривала очі й відчувала його губи на своїх губах. Вдихала солоне повітря океану - він наче пах Деміеном. Ароматом сигар, сандалу і мужності. Солодкі хвилі накривали тіло при кожній згадці, виписували вісімки нескінченностей в сонячному сплетінні.

Він був небезпечний. Від нього можна було чекати чого завгодно. Але мене невблаганно вабило до цього диявола у плоті. Настільки, що я готова була закрити очі на почуття цієї небезпеки та  тривоги. Тому що ніхто мене так не цілував. Ніхто не змушував втрачати голову. Це було так зворушливо, азартно і чудово, що я весь час посміхалася. Торкалася палаючих губ, шкіри, де начебто горіли мітки його дотиків.

Туга долала при думці, що ми ніколи більше не побачимося. Що у мене не вистачило сміливості переступити межу. Пізнати радість з тим, хто викликав настільки приголомшливий відгук і в тілі, і у свідомості. Я б могла просто відпустити себе ... і моїм першим чоловіком став би не егоїстичний ровесник, а той, хто точно знає, як принести задоволення і зробити перший раз феєричним.

Але який сенс було шкодувати? Нас перервали, і напевно, на краще. Адже Деміен недовірливо поставився до мого визнання. Все могло закінчитися аж ніяк не романтичним насильством.

Попри все це, загадковий чоловік так і не покинув моєї свідомості.До тих пір, поки я остаточно не вимотала себе думками про нього, і мозок просто перемикнутися на іншу проблему.

Карина. Вона досі не повернулася.

Що тільки не малювала моє хвора уява. Навіть ймовірність того, що Деміен вирішив не витрачати час на мене, недосвідчену заучку, і звернув увагу на досвідчену в любовних справах Каро. Тому так швидко і злив мене, благо, що відправив свого охоронця супроводити.

Серце стискалося від думки про те, що це цілком може бути правдою. Карина завжди отримувала тих хлопців, яких хотіла. Адже Деміен їй з самого початку сподобався. Плюс одвічне жіноче суперництво ...

Я ревнувала. Годі збагнути. Але це було так боляче, залишалося сподіватися, що я все собі придумала. Переживання за подругу переселили.

Я прокинулася, коли на горизонті червоніла смуга зорі. Але насолодитися світанком не змогла. Тіло заклякло, тривога посилилася. Карина не повернулася.

Прийнявши гарячий душ і випивши чаю - не вистачало ще захворіти в настільки мальовничому місці! - я сховалася під ковдрою і заснула.

Дзвінок телефону розбудив мене близько одинадцятої години дня. Сонна, я потягнулася, намацала телефон. Відповіла, навіть не подивившись, хто дзвонить.

 - Слухаю.

 - Тетянко, це Ігор Петрович. Передай, будь добра, трубку Карині.

Сон як рукою зняло. Я відкрила очі, скочила з ліжка, сподіваючись, що подруга встигла повернутися, поки я спала. Зі швидкістю звуку пробіглася по бунгало, розуміючи: це попадос.

На годиннику початок дванадцятої, а Карини як не було, так і немає.

 - А вона ... пішла, - розгублено простягнула я. - На масаж. Хвилин десять тому. Я просто погано себе почувала, згоріла. Тому спала. Якщо це важливо, я спробую її знайти. Тільки не знаю, де тут спа-салон ...

 - Я просто вже годину не можу до неї додзвонитися.

 - А вона, напевно, телефон залишила. Ніби як скупатися ще хотіла. Але я передам, що ви дзвонили, як тільки повернеться. Щось серйозне? Я, правда, можу пошукати її, якщо ...

 - Не варто, Тетяно. Відпочивай. І від сонця допомагає пантенол, по собі знаю. Я з нею ще поговорю , просто хочу застерегти - не лишайте острів. У новинах передають про ймовірність громадянського перевороту в столиці. На Фламенко ви в безпеці, в разі чого туристів евакуюють у першу чергу.

 - Нічого собі, - серце злякано стислося.

 - Не переймайся. Половина таких новин - фейки. Ти ж сама знаєш, навіщо це робиться.

 - Так, - я потерла перенісся. - Обвалити акції на біржах, як варіант. Підірвати сезон туризму. Вплинути на міжнародні переговори.

 - Але і виключати найгірший варіант не варто. Тому я наказую вам не висовувати носа далі острова. І скажи Карині, що вона порушує нашу домовленість. Телефон завжди повинен бути при ній!

 - Скажу. Вибачте, мене нудить ...

- Одужуй. І не забудь передати Карині все, що я сказав. До побачення.

Як тільки папік подруги повісив трубку, я почала дзвонити їй, кусаючи губи від тривоги. Довгі гудки. Каро не брала трубку.

 - Та біс би тебе трафив! - вилаялася я. Що мені робити, якщо ця красуня і до вечора не з'явиться? Ігор Петрович шкуру з мене зніме за покривання.

 ... Карина влетіла в бунгало через дві години. Злегка пом'ята, втомлена, але щаслива до неможливості. Я ледь не згризла весь шелак на нігтях. Лють росла, як сніговий шар.

Впасти не встати. За вікном рай, хвилі, тепла вода і сонце - а я міряю кроками кімнату і божеволію від тривоги. Замість того, щоб купатися і веселитися. Навіть думки про Деміена розбиваються об паніку, що з подругою щось трапилося.

 - Притрушена! - не витримала я, коли Карина заторохтіла про те, як круто відпочила з Антоніо, і який ураган цей мужик в ліжку. - Ти зателефонувати могла ?! Мені? Папіку своєму? Я сказала, ти на масажі!

 - Моя ти зірочка, дай поцілую! Ти не повіриш, я сказала йому те ж саме час назад. Слухай, ти знаєш, кого вчора в клубі зачепила? Ти впадеш. Це Деміен Торетто.

 - Як в «Форсажі», чи що? - з сарказмом мовила я, хоча при одному звуці цього імені у мене оніміли долоні, солодка млість відгукнулася в колінах і сонячному сплетінні. - І про що це повинно мені говорити?

 - О, подруга, ти присядь. Знаєш, хто це? Це майже як Че Гевара. Це настільки крутий мужик, що ми взагалі не повинні були з ним вчора перетнутися. Він має таку владу в цій державі, що нашим всім депутатам і не снилося. І кажуть, що скоро він тут встановить свої порядки ...