Глава 11. Ранкові розмови

—  Гадаю, я знаю, чому леді Мейрам вшанувала нас своєю присутністю, — поділилася за сніданком спостереженнями Віала. — Власне, вона навіть не робить з того таємниці. Найцікавіше в Недоре для неї — це ти, брате.

— У якому сенсі? — Ульф завмер із піднятою ложкою.

— Вона вродлива жінка, — пояснила Віала, — молода, титулована, але незаміжня й до того ж скута великою кількістю обмежень. Ви танцювали пів вечора. Що ти про неї думаєш?

— Що вона розумніша, ніж хоче показати. Ми довго розмовляли, однак не торкнулися жодної небезпечної теми. Слухати й спостерігати вона вміє значно краще за Ундеса. Її легковажність та жартівливі манери — лише маска, якою так легко обдурити того, хто не чекає від жінки ані розуму, ані далекоглядності.

— Ти ризикнув би довіряти її словам?

— Ні, в жодному разі. Але вислухав би уважно.

— Учора вона сказала, що приїхала сюди, аби знайти можливість звільнитися від тиску столиці. 

— Тобто вона шукає власних союзників?

— Більше, ніж союзників. Як я вже казала, вона дуже вродлива. І вільна.

— Ось в останньому можна засумніватися: рідна сестра імператора не може бути вільною.

— Єдинокровна, до того ж незаконнонароджена.

— Вони обидва — діти одного батька, вони росли й виховувалися при дворі. Мейрам — така ж частина імператорської корони, як сам Сабір. І це найважливіше. 

— Говориш так, наче в неї був якийсь інший вибір.

— Складно сказати. Але, думаю, вибір є завжди.

— Хальварде, що ти думаєш?

— Ви помітили, з яким презирством ставиться до своєї супутниці лорд Ундес? Жодного разу за вечір він не звернувся до неї, як до рівної. І не став обговорювати серйозні справи в її присутності. Не впевнений, що це: зневага чи недовіра. 

— Їй це не подобалося, хоча вона намагалася приховати власні емоції, — додала Віала. — Брате, будь обережним. В неї точно є на тебе плани. Не знаю, чи до добра це.

— Не хвилюйся: я завжди обережний, — несподівано тепло посміхнувся Чорний Вовк. — Але я ще хотів би почути, про що говорив радник ясновельможного, поки ми вдавалися до танців і розваг.

— Про обов'язок, наступників, учнів і вірнопідданські почуття. І ще про союзи, — відгукнувся Хальвард. — Імператор готовий укласти шлюб із тобою, Віала.

Над столом повисло напружене мовчання. Віалі немов забракло повітря: вона зблідла і завмерла, не знаходячи в собі сил вимовити жодного слова. А от Ульф важко засопів і підвівся зі свого місця.

— Ні. Чуєте? Ні. Я не дам своєї згоди.

— Взагалі-то маємо запитати в неї, — м'яко промовив правитель. — Усе залежить тільки від Віали.

Йорунн злегка стиснула руку подруги, дивуючись, якими холодними стали її пальці. 

— Що ви відповіли раднику? — ледь чутно запитала дівчина.

— Що не бачу потреби в цьому шлюбі, — просто відповів Хальвард. Йорунн відчула, що Віала тремтить. — І що ти вільна сама вирішувати свою долю.

— Я... Я не певна в цьому. Що буде, якщо я відмовлюся?

— Краще запитай, що буде, якщо ти погодишся, — похмуро перебив Ульф, опускаючись на місце. — Навіть не думай, що я дозволю тобі прийняти цю пропозицію.

Але Віала дивилася тільки на Хальварда. Той невизначено хитнув головою:

— Напевно сказати складно. Я дав раднику зрозуміти, що не схвалюю цю пропозицію ні як людина, ні як суперник Сабіра. Фактично я майже сказав «ні» замість тебе. Якщо імператору відмовиш тільки ти, це виглядатиме зневагою. А якщо я — то це вже моє рішення як герцога. І моя відповідальність. Зрозуміло, що насправді кінцеве право вибору належить тобі, але за традиціями Золотих земель відповідь мають дати опікуни дівчини. У нашому випадку — твій брат і я.

— Ми взагалі не маємо цього обговорювати! Ні — це ні! — майже проричав Ульф. Хальвард ледь помітно скривився:

— Заспокойся, будь ласка. Гнів затьмарює твій розум.

— Але така пропозиція — величезна честь, — голос Віали втратив будь-які інтонації, ніби вона не власний шлюб обговорювала, а ганебну страту. — Чим загрожує моя відмова стосункам Недоре і Золотих земель?

— Це в жодному разі не честь, Віало. Сабір переслідує виключно свої цілі, його вигода неспівмірна з нашою, — заперечив Хальвард. — Йорунн, може ти поясниш, чому?

— Він отримує прекрасну дружину, до якої лояльно ставиться одна з найважливіших складових його імперії, — чітко, наче на уроці з тактики відповіла степовичка. — І зв'язує по руках Чорного Вовка: у разі війни він не зможе з легкістю кинути війська проти рідної сестри. До того ж якщо в цьому шлюбі народяться діти, то вони отримають більшу підтримку, ніж обидва попередні імператори разом узяті. 

На губах Хальварда з’явилася ледь помітна посмішка задоволення, а от Ульф, здається, тільки зараз опанував себе й почав розмірковувати логічно. Хальвард продовжив:

— Що отримаєш від цього шлюбу ти, Віало? Складного чоловіка з непередбачуваним характером, корону і двір, сповнений інтриг, де майже кожен ладен якщо не отруїти тебе, то боляче вкусити або використати у своїх цілях. Чи забезпечить усе це додаткову безпеку Недоре? Сильно в цьому сумніваюся. Навіть якщо ти докладеш усіх зусиль для того, щоб примирити Золоті землі й долину, загрозою для імператора завжди залишатимусь особисто я. 

— Якщо дивитися на речі під таким кутом, то інтерес леді Мейрам до Ульфа стає вкрай небезпечним. Проти нас збираються використовувати всю зброю, яку тільки можна, — зітхнула Йорунн. — Залишається всього одна складова — магія. Тут Сабір поки що не має снаги нашкодити.

— Помиляєшся. Хтось ще вважає те вогняне колесо в землях саянів і спустошення нашого магічного джерела збігом? Який збіг, що саме зараз наш імператор вирішив раптово відновити добрі відносини з Недоре.