Глава 9. О ролях та історії

Кортеж посланця ясновельможного імператора Сабіра Ахунда вар Наіля з роду Фарріт, найсильнішого мага чотирьох стихій на континенті, що панував в Золотій імперії, в'їхав до Кінна-Тіате ясним і холодним сонячним ранком. Містяни зустріли його з пошаною, але прохолодно-настородженою. 

Йорунн саме вмостилася на одному з десятків виступів міського муру, коли мідні сурми розірвали вранішню тишу. Кортеж, прикрашений стягами із золотою лілією на червоному тлі, супроводжував загін почесної варти з прапорами Недоре. Віала трохи перегнулася через парапет, намагаючись розгледіти деталі.

— Дивно. Супроводження неповне. Тобто, декого я не бачу, хоча точно знаю, що він мав би бути тут.

— Ти про Арена? Так, Ульф ніби казав, що в нього якесь окреме доручення. Правитель чекає на звістки від нього сьогодні ввечері або завтра.

По обличчю Віали ковзнула тінь розчарування, але вголос вона вимовила зовсім інше:

— Терпіти не можу офіційних візитів.

— Чому?

— Бо, по-перше, вони страшенно напружені. Ми маємо стежити не тільки за власними словами, а й за поглядами й навіть посмішками, аби не образити когось, чи не дати приводу для дурних пліток. Буде багато занадто допитливих поглядів, зайвих дотиків, шепоту за спинами. А по-друге, за всю історію існування тіперії жодного разу жоден з цих візитів не приніс Недоре додаткового спокою. Самі ускладнення.

— І скільки часу охоплює ваша спільна історія?

— Сама не знаю напевно, — Віала трохи зніяковіла, — втім не менше декількох десятків століть. І повір, розбіжностей навіть за останні років двісті накопичилося немало.

— А які найважливіші?

Йорунн сперлася ліктями на огорожу, подумки викликаючи вогонь і намагаючись роздивитися дрібні деталі: вирази облич вершників, їхню зброю, герби на прапорах. Вийшло погано, зображення тремтіло і пливло, наче у спеку. Зовсім не так, як колись на схилі гори, коли її силу скеровував Хальвард. 

— Недоре не визнає рабства, а Золоті землі багатіють ним, — Віала обома руками вчепилася в край теплого плаща, наче різко замерзла. — На відміну від інших провінцій ми маємо армію, що не підкоряється наказам малої імперської ради. Проте в нас немає власних храмів, де б навчали жерців стихій — це виключний привілей Дармсуда. А ще в Хальварда — єдиного в імперії члена ради — є привілей не підкорятися її наказам. Так зване «право суперечності», яке в Дармсуді відверто називають непокорою. 

Йорунн від здивування навіть про кортеж забула.

— Члена ради? Тобто, Хальвард є офіційним радником Сабіра?

— Лише формально, але так, за правом крові йому має належати одне з місць. 

Віала озирнулася й не втримала посмішки:

— Виглядаєш так, наче раптово помітила море посеред пустелі. Невже ніколи не замислювалася, що означає його титул?