? Розділ 5 — “Чужий світ”

Після того, як я почув голос Невідомого, екран мигнув —
і здавалося, що комп’ютер ось-ось вибухне.
Але все стихло.
Темрява.
Потім — різкий спалах.

“Підключення встановлено.”
“Гравці: 2/2.”

На екрані з’явилося знайоме ім’я:

[sun_cat325 приєднався до світу]

— Ти… це справді ти? — прошепотів я, дивлячись навколо.

Світ виглядав, як Minecraft, але зламаний.
Гори стояли догори дригом, блоки трави висіли у повітрі, а під ними —
темна прірва, з якої чути було дихання.
Не вітер.
Справжнє, глибоке, рівне дихання.

Раптом я почув знайомий голос позаду:

— Terra?.. Ти це бачиш?..
Я обернувся — sun_cat325 стояв неподалік.
Він виглядав по-справжньому — його шкірка, рухи, голос…
Але тінь від нього знову йшла в інший бік.

— Це не наш сервер, — сказав я.
— Тут навіть координати не працюють.

Він кивнув. І тоді ми почули — кроки.
Повільні, металеві.
Як удар заліза по каменю.
Ми обернулись — і побачили портал.
Не з обсидіану.
Не з ендових блоків.
А з коду — пульсуючого, що змінював форму щосекунди.

"Чужий світ відкритий."

Голос був скрізь — у голові, у грі, навіть за монітором.
Навколо все почало спотворюватись, ніби пікселі втрачали форму.
Ми спробували відступити, але земля під ногами розійшлась, і все затягнуло нас усередину.

Мить темряви.
Потім — світло.

Я прокинувся на поверхні, що світилася зсередини, мов скло.
Небо тут не було блакитним — воно мало текстуру, що нагадувала рухомий код.
І десь далеко, у самому горизонті, я побачив силует Невідомого гравця.
Він стояв біля масивної вежі, і весь світ навколо нього тремтів.

sun_cat325: “Це він… він створив цей світ.”
Terra_2975: “Ні. Це світ створив його.”