Чуже життя

Глава 5.

Година обіду збігає швидко. Ігор не торкається неприємних тем, говоримо про новинки музики й кіно, жартуємо та багато сміємось. По поверненні, в приймальній за чашкою кави на мене чекає Юрій Кривенко. Здається, вони з Людою не нудьгували. Дай Боже подрузі щастя! Вона його заслужила.

  • Привіт! – вітаюсь, - Проходь!
  • Привіт, красуне, - підводиться з дивана і йде за мною, - Прекрасно виглядаєш!
  • Дякую! Ти чекав чогось іншого?
  • Сльози, соплі, - сміється, - Розлучення, все ж таки.
  • Ну, вибач, - ґлузую, - Наступного разу врахую побажання громадськості.
  • В мене мало часу, тож до справ, - стає серйозним чоловік, - Як він сприйняв?
  • Був шокований, не вірить, що це реально.
  • Дамо йому три дні оговтатись, - інструктує мене адвокат, - Ти цю тему не підіймай, чекай запитань від нього.
  • А якщо він мовчатиме?
  • Тоді в понеділок я направлю йому угоду про розлучення офіційно на адресу реєстрації. Якщо він її не підпише, тоді подаємо позов до суду про розлучення і про визначення місця проживання дитини. Обидва варіанти пакетів документів вже готові.
  • А Маша?
  • А що Маша?
  • Він її забере?
  • Чому це? – дивується чоловік, - В нас суди на боці матері. Іноді, навіть, занадто.
  • Але, - починаю.
  • Не накручуй себе, - кладе мені руку на плече, - Якщо б він хотів відібрати доньку, ти б вже це зрозуміла.
  • Не знаю.
  • Але моя тобі порада, - робить паузу, - Не дражни його.
  • Ти про що?
  • Ти розумієш про що я, - пильно дивиться на мене, - Завжди краще домовитись мирно, не доводити справу до суду. Пам’ятай: ласкаве телятко дві матки ссе. Тож будь спокійною, не істери, не роби необдуманих вчинків, не вигулюй перед ним своїх залицяльників і як тільки що, відразу до мене. В мене має бути повна інформація!
  • Я зрозуміла тебе, - відповідаю після паузи, - Але ти помиляєшся, йому байдуже на мене, головне, щоб я його перед людьми не ганьбила. Єдине, що його зараз задіває, це те, що це не він подав на розлучення, а я.
  • Олено, ти недооцінюєш себе, - посміхається, - Я бачив твого чоловіка, ми навіть знайомі. – Юрій бачить вираз мого обличчя й швидко пояснює, - Це поверхневе знайомство, в нас немає спільних інтересів і думаю, що він мене навіть не пам’ятає. Але мені здається, що ти не до кінця розумієш його мотивацію.
  • Можливо, - не хочу розвивати цю тему
  • В будь-якому випадку, це моя робота. Ми підписали договір і я буду захищати твої інтереси, - не наполягає чоловік, - І як адвокат, і як друг.
  • Дякую тобі, - обіймаю його.
  • Поки нема за що, - розриває обійми і йде.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше