Глава 1.

Я спускалась сходами будинку, який вважався моїм, але таким не був, щоб поснідати з чоловіком, котрий за документами вважався моїм, а по факту він чужий. Було б смішно, якби не хотілось плакати. А як все красиво починалось: Попелюшка і Прекрасний принц! 9 років тому Сергій, син багатих батьків, вчився на останньому курсі економічного, а я, дівчинка з Троєщини - на 3-му іноземних мов. Ми випадково зіткнулись в коридорі червоного корпусу, я подивилась йому в очі і пропала. Він красиво залицявся, оточив мене увагою і турботою, а за рік освідчився. Ми зіграли розкішне весілля. Сергій носив мене на руках, в повному сенсі цього слова. Ще через рік в нас народилась донька Маша і після цього чоловік перестав нас помічати. Формальні фрази, формальні обійми, постановочні фото.

• Доброго ранку! – вітаюсь з Сергієм.
• Привіт, кохана! – ледь торкаючись цілує мене в щоку, - І до побачення, я поспішаю, - чоловік нахиляється і цілує нашу доньку, - Гарного вам дня!
• Навзаєм, - відповідаю йому в спину, - Машуня, ти поснідала? – пригладжую волосся доньки.
• Так, мамо.
• Почекаєш хвилинку? Я зроблю пару ковтків кави?
• Авжеж! Я поки збігаю за рюкзаком.
• Добре, доню.

П’ю каву. Наша домогосподарка, Галина Семенівна, прибирає зі столу.

• Олено Олегівно, Ви плануєте сьогодні обідати дома?
• Ні, в мене справи, - відповідаю, - Ми приїдемо до вечері.
• Добре. Гарного дня! – піджимає губи жінка.
• Навзаєм, Галино Семенівно.

Зустрічаємось з Машою в передпокої, надіваємо верхній одяг і йдемо в гараж. Завезти доньку в школу, а потім в офіс. Сьогодні важкий день.

• Привіт! – вітаюсь із своєю подругою і секретаркою Людмилою.
• Привіт, Олено! – жінка підіймається з-за свого столу, щоб пройти за мною в мій кабінет і проговорити плани на день.
• Як справи? Говорила з Юрієм? – запитую.
• Домовились сьогодні зустрітись в обід, - відповідає подруга, - Відпустиш?
• Авжеж! Він нічого не говорив?
• Ні, - сумно посміхається.

П’ять років тому багатий чоловік Люди Григорій Осипенко викинув її з свого життя як непотріб, відібравши їх сина. Всі старі «друзі» відвернулись від неї. До цього ми іноді зустрічались на якихось заходах, знали одна одну в обличчя та не більше. Про ситуацію, в якій опинилась Люда я дізналась випадково від чоловіка.

• О Боже! – я була шокована, - Ми маємо їй якось допомогти!
• Ми не будемо в це вмішуватись! – відрізав Сергій, - Це не наша справа!

В ту мить я дивилась на нього і не розуміла хто це? Де мій коханий? Чоловік поїхав в чергове відрядження, а я всю ніч перебирала в думках наше життя. Намагалась згадати, коли в останній раз ми кохались чи кудись виходили разом. І не могла! В ту ніч я зрозуміла, що в мене і доньки своє життя, а в Сергія своє. Звісно, я спробувала все виправити! Звичайний жіночий арсенал: салони краси, спокуслива білизна, романтичні вечері, сімейні подорожі. Чоловіку це, начебто, подобалось і я натхненна, приїхала до нього в офіс, вдягнута лише в панчохи, білизну, чорні туфлі на високих підборах і шовковий плащ. Секретарки не було на місці, двері в кабінет Сергія були прочинені. Я стояла і дивилась в щілину порно-фільм з моїм чоловіком в головній ролі. Коли минув ступор, першим бажанням було влаштувати скандал й подати на розлучення, але тут я згадала історію Людмили! Ні, я не хочу втратити свою дитину! І я вирішила діяти інакше: мені потрібно заробити гроші, великі гроші, щоб Сергій не зміг відняти в мене Машу! З того часу я живу два життя: одне – моє, де я мама, донька, бізнес-вумен, друге – чуже, яке нав’язує мені свідоцтво про шлюб.

• Юрій – класний юрист, він спеціалізується на справах такого роду, - продовжую розмову з подругою, - Я впевнена, що твоя справа не складніша, ніж ті, що він вже вигравав в суді.

Люда і досі не змогла повернути собі сина. Перший суд залишив хлопчика з батьком. Його адвокат облив подругу брудом, сфабрикувавши докази і свідків: наркоманка і повія не може виховувати дитину. Після такої «реклами» ніхто не хотів брати жінку на роботу, ніхто їй не вірив. Як тільки в мене з’явилась можливість, я знайшла Люду і запросила в свою компанію. Однакові проблеми зближують і ми стали подругами. А зараз в нас обох з’явилась надія. Нам порекомендували висококласного адвоката – Юрія Кривенка – який виходив переможцем вже не в одній такій справі.

Подруга пішла на своє робоче місце і день побіг в звичайному ритмі. Папери, зустрічі, перевірки. Машу зі школи забрала мама до себе. Сьогодні в них ще басейн.