Розділ 2

Пройшов тиждень після тієї доленосної зустрічі, приправленої грубощами з обох сторін. Звичайно, в чомусь мачуха була права щодо того, що Маргарита немає ніякого впливу на Анжеліку, бо приходиться їй всього лише тіткою, тире біологічною матір'ю. Але народити –  це не виховати, тому таке материнство прирівнюється до сурогатного, в результаті якого народила, а далі робіть з цією дитиною, що заманеться, це вже не моє діло. Проте Маргарита себе виправдовує. Мовляв: для сестри це зробила. Думала, так буде правильно, якщо не буду втручатися, не буду претендувати на роль другої матері, бо що це за безглуздя  мати одну дитину на трьох. Все одно хтось буде зайвим, таким собі запасним колесом, яке тримають в господарстві задля перестрахування. І в даній ситуації те нещасне колесо саме Маргарита, бо не посміє розбивати щасливу сім'ю задля своїх дурних бажань бути до доньки-племінниці ближче. Краще взагалі від неї відмовитися як від рідної дитини, і любити лише як доньку старшої сестри. Знову жертва? Принесла себе чи шукаєш підходящу? Заплуталася! Не маєш спокою, бо в тобі прокинулась мати?! Задуши в собі це почуття, тому що ти обіцяла!

За 34 роки до того

Вечір. Якась мертва тиша заполонила великий заміський будинок. Маленька Марійка, втомившись, заснула прямо на постеленій яскраво-помаранчевій ковдрі в кутку, недалеко від розпаленого каміну. Її завжди заколисували ці червоно-сині вогники, які неначе бігали туди-сюди, граючись у піжмурки з сухими віттями старої яблуні, яка перестала родити торік. Потріскування дров в каміні заспокоювало і Анастасію, яка змалку була ще тою хронічною невротичкою. Останнім часом з чоловіком стосунки були напруженими. Він цілими днями пропадав на своїй роботі. Вона йому заміняла всіх. Образливо було усвідомлювати, що Володимир проміняв дружину й доньку на служіння науці, але, виходячи заміж тоді ще за молодого перспективного аспіранта, Настя мала розуміти, що в їхній сім'ї їх завжди буде троє: він, вона і пані наука. 

Але, як виявилося, сім'я дуже швидко почала бути схожою на шведську. Професор філософії, шанована в університеті людина, був неабияк падким і ласим до жінок, особливо молодих, трохи наївних і дурненьких, які все бачили крізь рожеву призму. А він цим попросту користувався, адже після народження доньки дружина стала йому огидною. Чоловік до неї швидко охолонув. Як то кажуть, пройшла любов зів'яли помідори. Але там, де зів'яло дуже швидко розквітло знову, проте з іншою. Цей зв'язок був схожим на божевілля, адже Аріна була такою юною, такою по-дитячому прекрасною, що Володя задумав піти від дружини й назло всім бути щасливим з першокурсницею гуманітарно-педагогічного університету. 

Та, як писав Михайло Старицький у своїй п'єсі "Не судилося" так і сталося з так званими закоханими. Однак правильніше буде сказати коханцями. Бо це не любов зовсім. Це пристрасть, сліпа, глуха, шалена пристрасть, яка дала життя новій людині. І то, як виявилося ненароком. Тобто вагітність, ніхто не планував. Ніхто не намагався таким чином прив'язати чужого чоловіка до себе. Просто дали волю почуттям, а за ними вже прийшла черга і наслідків. Наслідків, які довелося розплутувати Насті, бо це саме її нерадивий чоловік поставив перед фактом, що пасія на п'ятому місяці вагітності, що аборт вже пізно робити. 

Виправдовувася, що це він був необережним, що все сталося само по собі, що він не хотів так підставити нерозумне дівча, у якої все життя попереду. Просив його зрозуміти, просив дати пораду, просив не полишати його сам на сам з внутрішніми страхами і переконаннями, що зіпсував черговій горе-коханці майбутнє. Як бачите, розмови були тільки про тих, з ким він спав. Провину Володимир відчував лише по відношенню до них. Про почуття й стан Анастасії зовсім не думав, так як вважав її чужою. Вважав лише матір'ю його доньки. І це було єдиним, що їх пов'язувало. Терпів її присутність тільки заради Марійки, бо, не дивлячись ні на що, любив до безтями. Любив так, як ніколи не полюбить своє ще ненароджене дитя, бо воно всього лише помилка, всього лише ганебна випадковість, за яку йому соромно перед людьми і перед собою.

4 місяці потому

Пологи у Аріни були надскладними. Через надто вузький таз дівчина не могла розродитися самостійно, і лікарями було прийнято рішення робити їй кесарів розтин. Володимир весь цей час місця собі не знаходив. Звичайно вагітність була небажана, ні для студентки, ні для нього. Але якщо Бог захотів зробити його батьком вдруге, то він прийме це покарання і в подальшому постарається не допускати таких промахів, як сталося у нього з Аріною, яка, до речі, народила дівчинку. Абсолютно здорову, прекрасну дитину, яка вже з перших днів відчула холодність батька й небажання матері пригортати її до грудей. 

Після трьох днів перебування в пологовому будинку Володимир забрав дочку й повіз додому, де на нього вже чекала Анастасія. Ні жива, ні мертва вона була, коли чоловік, цей підлий зрадник й мерзотник, вручив їй дитину, яка гучно й жалібно плакала. Мабуть, відчула, що на неї чекає в стінах цього будинку.

— Твоя малолітня хвойда хоч би дитину здогадалася погодувати. Вона розривається плачем, бо голодна. Не матір, а чортиця! —  Жінка обдарувала благовірного насмішливо-презирливим поглядом й понесла дівчинку в будинок, щоб та бува не захворіла, бо й так проблем ціла купа.

— Настю, давай без цих твоїх кривих слів! Аріна юна й недалекоглядна. Звідки їй знати, що і як в цьому світі влаштоване. —  Чоловік швидко видихає й, сівши на канапу, бере в руки газету, наче нічого й не сталося. Свята невинність просто. Тільки німба не вистачає на голові. Прости Господи!

—  Знаєш, вміла ноги розставляти, то вмій і за дитиною доглядати. Зараз вони всі дуже модні, в інтернетах сидять, але чомусь не знають, що від сексу діти бувають. І ти, телепню, теж забув. Чи думав, що пронесе. Не всі ж такі безталанні, як я, що тільки в 30 років змогла народити і тебе нарешті після 10 років подружнього життя ощасливити. —  Обличчя Анастасії наливається червоним. На неї нападає задуха, але потрібно тримати себе в руках, бо професорські дружини повинні терпіти й приймати удари долі, як належне.