Розділ 49.

Втрати приходять в наше життя раптово. Часом буває, що ми навіть знали і чекали, що таке може статись, але незважаючи на це вони мов темна хмара серед ясного неба, приходять і забирають у нас світло.

У такі моменти важливо, щоб поряд був хтось — просто поруч.

Для Лейли підтримкою, яка була поряд після смерті Озкана стала родина Караглу. З нею постійно хтось був Айше, Ясмін, Аджена. Вони давали їй спокій лише в нічний час, але вже з самого ранку хтось знову опинявся поряд з нею. Для Лейли була важливою та приємною їхня присутність, але жінка розуміла всю складність ситуації в якій вона опинилась. Тому після самого важкого періоду вона взяла себе в руки і вирішила, що прийшов прощатись.

— Я хочу подякувати всім вам за те, що ви були зі мною весь цей час, що ви піклувалися про мене і підтримували. Але я вже прийняла рішення. Я повертаюся до маєтку Озкана. Я розумію, що це важко, але мені потрібно туди поїхати, розібрати свої речі та підготувати маєток до продажу. Я хочу купити маленький будинок. Цей маєток для мене надто великий, а його стіни переповнені спогадами.

— Ти можеш залишитися тут стільки, скільки захочеш, Лейло. Або ж коли будеш відчувати себе самотньо, просто приїжджай. Твоя кімната завжди буде готова для тебе. І ми будемо раді тебе бачити.

— Дякую, пані Аджено, Ваша підтримка важлива для мене. Але я вирішила, що мені потрібно поїхати. Маю повернутися до реального життя.

Орхан, який сидів поряд і спостерігав за розмовою, обережно сказав:

— Можливо, я міг би тобі чимось допомогти? Якщо тобі потрібно, я відвезу тебе до маєтку.

— Ні, не потрібно. Все буде добре. Мені потрібно побути наодинці.

Лейла зробила глибокий вдих і додала:

— Дякую ще раз всім вам за все.

Всі за столом мовчки кивали, розуміючи, що це був її вибір, і вони поважають його. Лейла встала з місця, і, поки всі продовжували сидіти, вона тихо пішла до своєї кімнати, збирати свої речі.

Після від’їзду Лейли Орхан прийшов до кабінету. Він довго сидів та пив віскі. Він розумів, що її від’їзд був неминучим, розумів, що він мав її відпустити, хоча серце та душа прагнули іншого. Алкоголь не заспокоював тому Орхан залишив стакан і пішов в ліжко.

Роздуми Орхана перервались у момент коли відчинились двері ванної і до кімнати зайшла Есме. Вона була одягнена в сексуальне вбрання — білизна, звабливо підкреслювала її форми. Есме плавно наблизилась до Орхана. Вона відкинула ковдру і присіла на ліжко. Але Орхан не чекаючи того, що буде далі одразу відсторонився від неї.

— Що сталося? — запитала вона, зітхнувши і підсовуючись ближче.

— Есме, не треба. Нам не можна зараз це робити. Ми маємо бути обережними. Ти повинна берегти себе.

Вона нахилилась до чоловіка і прошепотіла йому на вухо:

— Лікар сказав, що все добре. Ми не повинні нічого відкладати, а можемо насолоджуватись один одним.

Орхан дивився на неї з важким серцем. Замість збудження він відчував жаль до Есме. Йому було щиро жаль її, адже вона мала почуття, була його дружиною, носила під серцем його дитину, а він не міг більше не те що торкатись її, а навіть дивитись на неї.

— Потрібно почекати, кілька перших місяців жінки вразливі. Не будем поспішати, краще переконатися, що все буде добре з дитиною. Відпочивай, більше спи, зберігай сили.

Він вкрив її ковдрою, взяв подушку та плед, побажавши Есме на добраніч спустився вниз, до кімнати Лейли.

Всі останні тижні Есме ходила темніша хмари. Всі списували це на вагітність, але тільки сама Есме знала причину свого такого стану. Після тієї ночі коли Орхан пішов з їхньої спальні, він наступного дня перевіз всі свої речі в кімнату на першому поверсі. Про жоден інтим мови не йшло. Орхан турботливо обходив Есме стороною. Вона декілька разів намагалась прийти до нього в кімнату та спокусити, але жодні хитрощі і навіть маніпуляції їй не допомагали. Тому час овуляції пройшов і Есме знову не завагітніла.

Злість, що задумане не вдавалось, а також страх бути викритою і привели Есме в той стан коли вона була як розлючена пантера. Всі з острахом уникали її. Звичайно вона за якийсь час взяла себе в руки та заспокоїлась бо наближався новий місяць і цього разу втрати можливість завагітніти було вже небезпечно. Але доля підкинула нове випробування.

У бізнесі Орхана почали виникати серйозні труднощі. На кордоні почали з'являтися бандити, які нападали на його вантажівки. Невідомі їздили на мопедах і мотоциклах, обстрілювали водіїв, грабували вантажівки з товарами, а потім швидко втікали.

Звичайно Орхан не міг залишити це без уваги. Тому було вирішено влаштувати пастку. Орхан разом зі своїми найкращими людьми вирушив до кордону. Увечері, коли одна з його фур проходила через кордон, бандити, як і раніше, почали свою атаку. Вони обстріляли фуру, але на них вже чекали і в результаті почалась запекла сутичка між людьми Орхана та нападниками. Спалахнули постріли, і під час цієї сутички Орхан отримав поранення. Нападники втекли, а Орхан втратив свідомість.

— Орхан поранений! — кричав у слухавку Селім, який зателефонував до Лейли — Він без свідомості. Ми їдемо до лікарні.