Розділ 44.

Традиції завжди важливі. Колись в маєтку Караглу була традиція снідати та вечеряти разом за одним столом. Та час не стоїть на місці і до цієї традиції, після розлучення Орхана та Лейли, додалась ще одна. Вона утворилась, якось сама по собі – кожного разу коли Лейла привозила або забирала дітей, вся сім’я виходила у двір щоб привітатись.

Цей ранок у маєтку Караглу почався традиційно. Лейла, як завжди, привезла дітей — Джана і Борана. Вони вийшли з автомобіля і, як це зазвичай буває, Лейла йшла по під'їздній доріжці, а Джан біг поряд, розмахуючи руками та весело сміючись. Боран був на руках у матері, і хоча він ще був маленький та  виглядав вже досить важким, але Лейла легко тримала його, без жодних труднощів.

Коли Лейла з дітьми пройшли на подвір’я, їх уже зустрічала Аджена. Есме ж спочатку сиділа на маленькому диванчику біля кухні, читаючи щось в телефоні. Коли з’явилася Лейла, вона піднялася, пройшла декілька кроків і підійшла до Аджени.

Щойно Лейла опинилася поруч, вона привіталась і нахилилася вперед, вона хотіла передати Борана на руки Есме, але та відсахнулася. Її погляд був холодним і навіть трохи відстороненим.

— Навіщо ти мені його віддаєш? Я йому не няня, — сказала вона, її голос звучав непокірно.

Лейла була здивована її словами, але нічого не відповіла. Вона застигла на місці, тримаючи Борана, її очі шукали пояснення в Есме, але побачене було лише байдужістю й холодною дистанцією. Аджена трохи скривилася, Селім з Ясмін і Орхан, які саме підійшли разом із нянькою, обмінялися здивованими поглядами. Незручна тиша розтягнулася на декілька довгих секунд, і тоді няня зробила крок уперед, Лейла подивилася на няню, і передала їй дитину, намагаючись не показувати своєї розгубленості.

Першим порушив тишу Орхан, його обличчя було серйозним.

— Лейло, навіщо ти береш на руки Борана? Він вже важкий. Тобі краще його не підіймати.

Лейла здивовано поглянула на нього, намагаючись розібратися в його емоціях, і сказала:

— Нічого страшного, Орхан. Він важкий, але я беру його на руки і буду далі брати. І Джана також беру. Все гаразд, вони ж діти, з часом виростуть і вже можуть навіть обійматись не захотіти, — відповіла вона спокійно, ніби намагаючись заспокоїти його.

Лейла привітно обмінялась ще кількома словами з присутніми, а потім розвернулась і пішла. Орхан стояв і дивився їй у слід. Його серце пришвидшено билося, хоча він не міг зрозуміти, що саме він зараз відчуває. Вона була неймовірно красивою — кожен її рух, кожна усмішка і навіть те, як вона тримала дітей, просто захоплювали його. Але в той же час, він відчував, як ненавидить той факт, що вона зараз йде, що вона знову сіла в автомобіль, до Озкана. Бо той, як завжди, чекав її за воротами в маєтку Караглу, готовий забрати її додому або відвезти на роботу. Орхан ненавидів увесь світ і себе в тому числі, коли бачив їх разом.

Коли авто з Лейлою від’їхало від воріт і заховалось за поворотом Орхан повернувся до родини. В цей час Селім як раз запитав Ясмін, чи не потрібно її підвезти на пари. Ясмін, відповіла:

— Сьогодні я на пари не йду.

Селім кивнув розуміюче і не став заперечувати. Потім він звернувся до Орхана:

— Ми їдемо в офіс?

Орхан, не відриваючи погляду від нього, відповів:

— Так, ми зараз їдемо в офіс.

Потім він повернув голову і, ненав'язливо, запитав Есме:

— А в тебе які плани? Можливо, тебе кудись треба завезти?

Есме, не замислюючись, відповіла:

— У мене планів нема. Я буду відпочивати тут.

Вона повільно розвернулася і, не говорячи більше нічого, пішла до сходів, що вели на терасу.

Аджена, стоячи поруч, не змогла не зауважити цього. Вона підняла брови і звернулася до Орхана:

— Чому вона нічим не займається?

Орхан поглянув на неї, намагаючись стримати своє роздратування:

— А чим ти хочеш, щоб вона займалася? Вона ж традиційна турецька дружина. Сидить вдома. Що тобі не подобається?

Аджена виглядала трохи розчарованою:

— Традиційна турецька дружина займається домом, дітьми... А вона ж нічого не робить. Домом займаюся я, всі питання вирішую я. Дітьми займається нянька. Вона вже скільки тут, і жодного разу з ними не гралася, навіть не поговорила з ними. Вона не бере на себе ролі ні господині, ні матері, вона не хоче бути частиною цієї родини. Вона нічого не робить. — засуджуючи провадила Аджена — І, до речі, я чула від Зейнеп, що навіть Озкан займається хлопчиками набагато більше. Ти ж помітив? Вони навіть няньку не беруть більше в свій маєток. А коли Лейла на роботі, Озкан залишається з ними сам і доглядає їх. Він укладає їх спати, грається з ними, годує Борана... всі ці функції виконує сам. А твоя жінка, твоя Есме, взагалі ними не займається! Вона навіть не знає, як їх звати, напевно.

Орхан стиснув губи, відчуваючи, як його внутрішній спокій поступово втрачається. Він не відповів.

Аджена, не отримавши негайної реакції, продовжила:

— Вона зовсім не втягується в цей процес, Орхан. Вона не хоче стати частиною цієї родини.

Орхан знову зітхнув, але цього разу його погляд став ще більш холодним. Тільки після кількох секунд мовчання сказав, зі злістю в голосі: